У поточному 2020 році ціни на звичну для українців ягоду побили всі мислимі рекорди. На кобеляцькому ринку, куди звично везуть на продаж суницю з усього району та сусідньої Царичанки, вартість кілограма ягід низької якості в середньому складала 50 гривень. А це — дуже дорого, як для не надто заможних українців.
Таку високу вартість ягоди №1 у світі та в Україні виробники та й самі споживачі пояснюють неврожаєм, викликаним несприятливими погодними умовами. Мовляв, через приморозки та дощовий травень ягода на кущах суниці або не зав’язалася, або згнила. Через це — небувало висока ціна.
Що ж, доля істини в такому твердженні є. Але лише доля. Насправді ж, неврожай і, як наслідок, висока ціна пов’язані з тим, що садівники-аматори і навіть ті люди, які роками вирощують ягоду на продаж, не дотримуються елементарних правил вирощування такої цікавої і, водночас, складної культури, як суниця садова, котру в наших краях, звично, хоча й неправильно, називають клубнікою.
Поінформую, що клубніка є окремою рослиною, котра в умовах українського клімату не вирощується. У нас на плантаціях і грядках росте суниця садова, яку ще можна називати полуницею.
Та облишимо біологічні тонкощі і опустимось на грішну землю. Тим більше, що для більшості людей не надто принципово, як правильно називається ягода. Їх більше хвилює врожай, смак і ціна.
Так от. Неврожай 2020 року закладався ще взимку. Усі ми пам’ятаємо, що зими в цьому році не було. А це дуже погано для більшості рослин, у тому числі і для суниці садової. Вона для того, щоб влітку нормально плодоносити, має «набрати» певну суму мінусових температур. Окрім того, в умовах дуже теплої зими прекрасно почували себе різні грибкові хвороби, котрі «блискуче» проявили себе навесні і влітку, знищивши урожай. Зашкодили суниці і квітневі морози та травневі приморозки, а також густі й затяжні дощі.
Та все ж… Автор цієї статті знає по меншій мірі два господарства в Кобеляцькому районі, де суниця в несприятливому 2020 році порадувала урожаєм. Були і розмір, і вигляд, і смак. Одне із них — ягідна ферма «Черемушки», що на території Комендантівської сільської ради, на якій господарює Володимир Білоусько, друге — ягідна ферма «Брати Лохиновичі», що на території Кунівської сільської ради.
Звичайно, городники-аматори навряд чи виконають усі вимоги агротехнології інтенсивного вирощування суниці. Зрештою, для більшості людей не є самоціллю виростити якийсь суперурожай і заробити на ньому. Ціль для більшості — мати смачну і безпечну ягоду для власного споживання. І досягти цього цілком реально. Потрібно просто не робити розповсюджених серед аматорів помилок і хоча б трішки виконувати вимоги технології вирощування. І тоді суниця родитиме щороку, незважаючи на дощі, приморозки чи спеку. Нижче поговоримо про просте і елементарне.
Автору цих рядків не раз і не двічі доводилося говорити з людьми, які, купляючи ягоду, запитували:
— А ви саджанці продаєте? А в нас така буде?
Відповідав чесно, хоча й не зовсім правильно, з точки зору маркетингу:
— Ні, у вас такої не буде.
— Чому?
— Та тому, що ви не робитимете того, того і ще трішки отого.
Але, повторюся, для більшості людей суперурожай не є самоціллю. А просто гарний урожай — це реальність.
І ось тут аматори із самого початку припускаються принципової помилки. Дивлячись на якісну ягоду від вищезгаданих виробників, люди намагаються придбати в них саджанці. У принципі — це правильно. Гарна ягода є свідченням того, що вона виросла на гарних здорових кущах, із яких можна отримати якісну розсаду.
Але неправильно думати, що запорукою наступних чудових урожаїв є виключно хороші саджанці. Самі ж знаєте прислів’я: «До млина ще й вітру треба».
І от людина, яка збирається купити саджанці на кілька десятків, а то й сотень гривень, зізнається:
— Та я виведу картоплю, вона на городі вже не родить, і посаджу туди клубніку.
Ну, що тут сказати… Якщо говорити правду, то потрібно чітко сказати, що не родитиме й суниця.
Отже, правило перше. Є рослини-попередники, після яких категорично заборонено вирощувати суницю. Картопля, помідори, перець, баклажани — у перших рядах. Вони мають цілий ряд хвороб, однакових із суницею. Фітофтороз — передусім. Не можна саджати суницю і на тому місці, де росла капуста, огірки. Не можна саджати суницю поряд із малиною чи на тому місці, де росла згадана ягода. Знову ж — спільні хвороби.
Усе вищесказане дуже важливо, зважаючи на те, що суниця садова є справжнім рекордсменом за кількістю «болячок». Її вражають близько шестидесяти хвороб. Деякі з них можна лікувати. Але це — хімія, хімія і ще раз хімія. А воно вам потрібне? А деякі хвороби, такі як фітофтороз кореня, повністю подолати практично неможливо. Не кажучи про віруси, які в рослин, як і в людей та тварин, не лікуються. Так, так, від вірусів страждають усі істоти на планеті Земля. То можливо краще почитати, подумати і, нікуди не поспішаючи, вибрати гарну землю з гарними рослинами-попередниками і вже там садити свою суницю?
Ідеальним попередником для суниці є усім відомі чорнобривці. Ця рослина не лише збагачує ґрунт поживними речовинами, якщо її прикопати чи приорати в потрібному місці, а й успішно бореться із різноманітними хворобами та шкідниками. Невипадково ж фермери після трьох-чотирьох років використання плантації суниці ліквідовують її і засівають поле чорнобривцями. Якщо за правилами повертати суницю на старе місце можна не пізніше, ніж через чотири роки, то після чорнобривцевого «санаторію» можна садити кущі на ягоду вже через рік.
Гарними попередниками для суниці є всі зернові культури, цибуля, часник, горох, люпин, буряк і морква. Як сидерати використовують гірчицю та редьку. Сидерат — це рослина, яку вирощують заради добрива та покращення якості ґрунту. Їй не дають повністю визріти, а приорюють чи прикопують у землю.
Далі буде. Поговоримо про схеми посадки і оптимальні терміни висаджування розсади.
Зачекайте, йде завантаження...
