Чи є базою нарахування єдиного внеску дохід, отриманий ФОП, за період, на який припадає дата її смерті?
Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464?VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі — Закон № 2464), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВ) є фізичні особи–підприємці, у тому числі фізичні особи–підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.
Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування ЄВ для фізичних осіб — підприємців (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Базою нарахування ЄВ для фізичних осіб–підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є сума, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Згідно з п. 2 частини першої ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755?IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі — Закон № 755), відомості, зокрема, про фізичних осіб–підприємців вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР) на підставі документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця, у зв’язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою, подається, зокрема, ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою (п. 2 частини четвертої ст. 18 Закону № 755).
Відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця є підставою для зняття її з обліку, зокрема, у податкових органах та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства (частина четверта ст. 13 Закону № 755).
Крім того, п. 9 розд. VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790), визначено, що в разі смерті фізичної особи–підприємця, оголошення померлою, визнання її в судовому порядку безвісно відсутньою або недієздатною, за умови відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання зі сплати ЄВ, та засвідчення цього факту відділом державної реєстрації актів цивільного стану чи постановленням судового рішення, борг (недоїмка) зі сплати ЄВ підлягає списанню.
Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою–підприємцем за період, на який припадає дата її смерті, не є базою нарахування ЄВ.
Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot.
Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук:
Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine та ДПС у Полтавській області https://www.facebook.com/tax.poltava/
Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua Державна податкова служба України
YouTube youtube.com/TaxUkraine.
Зачекайте, йде завантаження...
