Гепатит: лікуй вчасно!

У 2020 році Нобелівську премію у сфері медицини дали трьом вченим, Харві Альтеру, Майклу Хоутону і Чарльзу Райсу, за дослідження вірусу гепатиту С. Найбільша небезпека вірусних гепатитів полягає у тому, що вони не мають специфічних проявів і виявляються завдяки спеціальним обстеженням. Утім є гарна новина – вірусний гепатит С виліковний.

 

Що таке вірусні гепатити?

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічного запалення печінки у мільйонів людей і є однією з головних причин цирозу та раку печінки.

 

Чи багато людей хворіють вірусними гепатитами?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі тільки 9% осіб із хронічним вірусним гепатитом В знають про свій діагноз і 20%  із вірусним гепатитом С.

В Україні, за оціночними даними, 1 342 418 осіб інфіковані ВГС, під медичним наглядом перебуває близько 92 000 осіб, що становить 6,9% від оціночної кількості осіб з хронічним ВГС. ВГВ, за оцінками експертів, інфіковані 559 341 осіб, під медичним наглядом перебуває 18 433 осіб, 3,3%. Тобто більшість осіб навіть не знають про свою хворобу, а відтак не отримують доступ до лікування.

 

Хто і коли має обстежуватися?

Кожна людина старше 18 років мала б обстежуватися на маркери ВГС хоча б раз у житті. Повторне тестування раз на рік рекомендоване наступним категоріям населення:

• споживачі наркотиків ін’єкційним або інтраназальним шляхом (включаючи тих, хто вживав наркотичні засоби ін’єкційним/інтраназальним шляхом хоча б один раз);
• споживачі інтраназальних наркотичних засобів;
• чоловіки, що мають секс з чоловіками;
• пацієнти, які перебувають на гемодіалізі;
• особи, які мали маніпуляції пов’язані з контактом з кров’ю та порушенням цілісності шкіри в медичних та немедичних закладах, у випадку якщо є підозра щодо недотримання заходів з інфекційного контролю коли протягом року особа отримувала стоматологічні втручання чи хірургічні маніпуляції або у випадках коли протягом року особа отримувала стоматологічні втручання чи хірургічні маніпуляції пов’язані із контактом з кров’ю більше 1 разу;
• особи, які перебували/ють у місцях позбавлення волі,
• медичні працівники та інші працівники, які у зв’язку із виконанням службових обов’язків мали порізи, уколи предметами, які містять сліди крові, чи інший контакт з інфікованою вірусом гепатиту С кров’ю чи рідинами;
• донори крові;
• особи, які живуть з ВІЛ.

Тестування на маркери ВГС рекомендують у разі, якщо в особи цироз печінки, гепатоцелюлярна карцинома, захворювання печінки, причини якого не з’ясовані, патологічні зміни функціональних проб печінки, УЗД або еластографії печінки поза межами норми.

 

Де можна обстежитися?

У свого сімейного лікаря - відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України № 504 від 19.03.2018 року "Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги" до переліку обов’язкових обстежень на первинній ланці входять тестування на маркери вірусних гепатитів.

 

Що робити далі, якщо результат позитивний?

У разі позитивного тесту, лікар скеровує у приватну лабораторію для проведення підтверджувальної діагностики полімеразною ланцюговою реакціє на виявлення РНК ВГС. Якщо ПЛР виявляє вірус, це свідчить про хронічний вірусний гепатит С.

 

Діагноз підтверджено – які наступні кроки?

Потрібно пройти ще додаткові обстеження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ), маркери вірусного гепатиту В HBsAg) і розпочати лікування. За лінком https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/virusni-gepatiti/likuvannya-virusnikh-gepatitiv  можна знайти заклади охорони здоров’я, де надається лікування.

 

Чи проводиться лікування?

На разі в Україні наявні препарати прямої противірусної дії, ефективність яких становить вище 95%, майже не супроводжуються побічними реакціями. Тривалість лікування 12 або 24 тижні (залежно від стану печінки та попереднього досвіду лікування)

 

Що робити після вилікування?

СВВ 12 чи 24 (стійка вірусологічна відповідь через 12 чи 24 тижні після закінчення лікування) є показником вилікування від ВГС, тобто відсутність РНК ВГС у крові.