Якщо на ділянці спостерігається зниження врожаїв і множаться хвороби, то це вірний сигнал для садівника: грунт втомився. І чим швидше він почне боротися з цим явищем, тим краще.
На календарі осінь. Більшість городників-аматорів прибирають свої ділянки і плачуть та одночасно клянуть невідомо кого. Адже цьогорічний врожай, якщо й приголомшив когось, то у неприємному сенсі. «Не вродило нічого — ні помідорів немає, ні картоплі. А про капусту із власного городу ми давно забули», — кажуть люди.
На жаль, нічого дивного у цьому розчаруванні та прокльонах немає. Минулорічний гарний урожай швидше був виключенням із правил, аніж правилом. Між тим, у людей, які ставляться до роботи на землі більш професійно, вродило все. Свідченням цього є величезна кількість різного овочевого краму, котрим торгують і на базарі, і в магазинах. При цьому й ціни залишаються на більш-менш прийнятному рівні, як для неврожайного року.
Суттєво подорожчали хіба що картопля та капуста, котрі найбільш вразливі до засухи.
У чому ж справа? Чому в одних постійно родить, а в інших — всього катма. Чинників тут багато. Адже агрономія — тисячолітня наука, яка постійно розвивається і вдосконалюється. І дрібниць у ній немає. Дотримання сівозміни, якісне кондиційне насіння, вчасне підживлення рослин, їх захист від бур’янів, шкідників та хвороб, полив — кожен із цих компонентів має важливе, якщо не вирішальне, значення.
«Чому не родить капуста?», — перепитує вже знайомий читачам городник Василь. І відповідає: «Та тому, що більшість із року в рік наступають на ті ж самі граблі. Що маю на увазі? Люди купляють дешеве насіння або розсаду, не поливають і не борються із шкідниками. А головне — садять капусту на одному місці. А це — категорично заборонено. Із картоплею так «гратися» ще можна, а ось капусту повертати на теж місце можна мінімум через 3 роки. Це — аксіома. Далі нічого радити не буду. Нехай це зроблять дипломовані фахівці. Скажу єдине, те, що перевірив на собі — останніми роками в засуху і без поливу дає гарний урожай лише гібрид Агресор. Його можна і сіяти (це краще) і висаджувати розсадою».
Як вилікувати грунт, якщо він втомився? Тут вихід один — нехай відпочине.
Грунтовтома (так вчені називають цей стан) — явище комплексне. У грунті накопичуються шкідники та хвороби, порушується баланс поживних речовин, змінюється кислотність, мікрофлора страждає від одностороннього розвитку і т. д. Як протистояти такій біді?
Перший засіб — сівозміна на присадибній ділянці.
Коли рослини одного виду довго ростуть на одному місці, їх власні кореневі виділення отруюють грунт, урожай починає різко падати. Особливо чутливі до власного виділення буряк і шпинат, меншою мірою — капуста, редиска, редька, петрушка, селера, горох, морква і гарбузові культури. Добре переносять свої кореневі виділення жито, кукурудза, боби, цибуля-порей. Тому їх можна довго вирощувати на одному місці.
Особливо отруйний грунт під старими плодовими деревами. Тому після корчування на їх місці бажано кілька років вирощувати сидерати, або зелені добрива. Досвідчений садівник ніколи не стане закладати яблуневий сад на місці старого. А от після кісточкових культур робити це можна. Помічено, що хороші попередники для яблуні — смородина та малина, для сливи — груша. Смородина і агрус краще ростуть після малини і суниці.
При постійному вирощуванні на одному місці огірків, капусти, томатів, салату, квасолі, селери в грунті накопичуються збудники бактеріальних грибних хвороб. Проблемою для городника стають кореневі і листові нематоди, капустяні, моркв'яні й цибульні мухи. Боротися з усіма цими шкідниками можна, лише необхідно чергувати посівні культури. Наприклад, при появі кили на капусті, цю культуру можна повертати на попереднє місце не раніше ніж через 5-6 років.
Господарю ділянки також необхідно враховувати, наскільки овочеві культури виснажують запас поживних речовин у грунті при повному циклі свого розвитку. Дуже вимогливі до живлення всі види капусти і селери. Потім йдуть овочі з сімейства гарбузових: огірок, кабачок, диня, гарбуз, патисон. Далі пасльонові: томат, перець, баклажан, картопля, всі види цибулі та салату, а також шпинат і кукурудза. До менш вимогливих відносять: моркву, пастернак, кореневу і листову петрушку, ріпу, редиску, редьку і столовий буряк.
Багаторічні бобові не тільки не виснажують грунт, а, навпаки, поліпшують його родючість за рахунок бульбочкових бактерій, які засвоюють азот із повітря. Зрозуміло, при високій культурі землеробства і на родючому грунті цей азот, після відмирання рослин, засвоюється в сівозміні культурами. А довге коріння люцерни і люпину здатні поглинати калій, фосфор і кальцій з глибоких шарів грунту і збагачувати ними верхній орний шар. Саме тому бобові — відмінні попередники для більшості овочевих культур. До речі, структуру грунту покращують такі рослини з потужною і глибокою кореневою системою, як кмин, гречка, льон та ріпак.
Ще наші предки знали, що таке трипільна сівозміна. Наведемо приклад овочевої сівозміни, тобто, що за чим садиться і вирощується:
1) Найбільш вимогливі культури (капуста, селера, гарбузові, пасльонові).
2) Бобові.
3) Менш вимогливі (картопля, цибуля, салати, шпинат, кукурудза, морква, пастернак, петрушка коренева, диня, редька, редиска, буряк).
Потім цей цикл треба повторити.
Ось що таке сівозміна на городі.
Ще один засіб боротьби з грунтовтомою — це сидерати — зелені добрива. Так оздоровлювали землю ще стародавні греки.
Багато садівників і сьогодні практикують органічне землеробство (повна відмова від хімічних засобів). Досвідчені, наприклад, засівають свої садові ділянки синім і білим люпином. Або такою чудовою культурою, як гірчиця біла. Вона не тільки покращує структуру і родючість грунту, але і допомагає позбавитися від дротяника. Для цього посів повинен бути щільнішим, ніж зазвичай, норма висіву насіння висока — 6 г/кв. м.
У ідеалі, при серйозній грунтовтомі, варто засіяти цими сидератами відразу всю ділянку або хоча б половину. Багато агрономів гарантують після цього значне оздоровлення грунту, але на таку радикальну міру, швидше за все, піде не кожен садівник.
При органічному землеробстві всі необхідні поживні речовини садівники вносять у грунт з компостом, перегноєм, біогумусом. При цьому в компост бажано додавати різноманітні культури. Гречка, наприклад, накопичує кальцій, листя дурману багаті фосфором, стебла і листя дині — кальцієм, кропива — залізом.
У невеликих дозах слід додавати ромашку, валеріану, кульбаба, деревій, кору дуба. Вони прискорюють компостування і покращують якість компосту. До речі, помічено, що компостні купи, влаштовані під березою і бузиною, не перегріваються, а компост у них дозріває швидше.
Сівозміна на присадибних ділянках та зелені добрива — сидерати допоможуть оздоровити ваш грунт.
Зачекайте, йде завантаження...
