На наш сайт неодноразово надходять від кобелячан запитання соціального характеру. Відповіді на них ми дізнавались у спеціалістів Кобеляцького управління праці та соціального захисту населення.
1. Юлия: «Я мать-одиночка, одному ребенку 1 год 8 месяцев, второму, от первого брака, — 16 лет. Получаю единоразовое пособие до 2 лет ежемесячно 850 гривен, 130+420 гривен до трех лет и алименты на ребенка от первого брака в размере 250 гривен. 15 сентября 2011 устроилась на сезонную работу официально и работала до 25 ноября 2011, но в собесе обновила документы 20 января 2012 года, так как обновляю их через каждые пол года в июле и январе. Собес требует от меня возврата выплаченных денег в размере 2374 гривны с 15 сентября 2011 по 20 января 2012. Что делать?».
Згідно з п. 23 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» (зі змінами та доповненнями), якщо непрацююча особа, яка отримує в органах праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виявила бажання працювати на повний робочий день, виплата допомоги по догляду за дитиною до трьох років припиняється з дня працевлаштування.
Згідно з п. 49 зазначеного Порядку, особи, яким виплачується державна допомога сім’ям з дітьми, зобов’язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміни всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги.
Суми державної допомоги сім’ям з дітьми, виплачені надміру в результаті неподання відомостей про зміни у сім’ї, які впливають на призначення і виплату допомоги, стягуються згідно із законом.
2. Маша: «Куди звертатись одинокій матері, щоб стати на чергу для отримання житла і які для цього потрібні документи?».
Відповідно до ст. 9 п. 7 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» органи місцевого самоврядування ведуть облік громадян, які мають право на отримання соціального житла, приймають рішення про надання цим громадянам соціального житла.
Статтею 13 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» визначено порядок узяття громадян на соціальний квартирний облік. До заяви про взяття на соціальний квартирний облік додаються документи, які підтверджують обґрунтованість визнання у встановленому порядку громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла. Вичерпний перелік таких документів встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік.
Отже, звертатись у даному випадку необхідно до органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
3. Олена: «Як отримати житло одинокій матері?».
Статтею12 ЗУ від 12.01.2006 р. № 3334/1 «Про житловий фонд соціального призначення» визначено правові, організаційні та соціальні засади державної політики щодо забезпечення конституційного права соціально незахищених верств населення України на отримання житла. Зокрема пункт 10 передбачає, що сім’ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей, мають право першочергового отримання квартир із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання житла. Соціальне житло надається органами місцевого самоврядування.
4. Вікторія: «Я розлучена. Виховую самостійно дитину віком 11 років. Отримую аліменти. Чи маю право на додаткову відпустку тривалістю 10 днів, як самотня матір? І які документи для цього потрібно надати на роботі?».
Статтею 19 Закону України «Про відпустки» визначено, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів, без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Для отримання додаткової соціальної відпустки розлучена жінка, яка дійсно виховує сама дитину (без батька) має надати роботодавцю такі документи:
— копію свідоцтва про народження дитини;
— копію свідоцтва про розірвання шлюбу;
— документ, який би підтверджував факт відсутності виховання дитини з боку батька. Цей факт можна підтвердити довідкою з ЖЕКу про реєстрацію особи за місцем проживання, ухвалою суду або постановою слідчого про розшук відповідача у справі про стягнення аліментів, рішенням суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішенням органів опіки та піклування або суду про відсутність участі батька у вихованні дитини тощо. Пред’явлення лише довідки з ЖЕКу про те, що дитина проживає разом з матір’ю, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у її вихованні.
Враховуючи вище викладене, працівникам варто пам’ятати, що:
— відпустку на дітей надають кожного календарного року, а не за відпрацьований робочий рік;
— законодавство не передбачає строку давності для відпустки на дітей;
— право на відпустку на дітей повної тривалості виникає в працівника незалежно від стажу роботи на підприємстві;
— відкликати працівника з такої відпустки не можна, оскільки таке допускається тільки для щорічної відпустки;
— при звільненні працівника компенсацію за цей вид відпустки виплачують за всі дні, на які працівник має право, не враховуючи час роботи на підприємстві;
— компенсацію за невикористану відпустку на дітей надають тільки при звільненні працівника;
— якщо працівник протягом календарного року скористався відпусткою на дітей (або отримав за неї компенсацію), він не може взяти її знову за новим місцем роботи. Хіба що в наступному році.
5. Наталія: «Чи повинна мати-одиначка, яка працює в школі вчителем, також залишатися після роботи для чергування? Чи є про це якийсь закон?».
Трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються законодавством України про працю, зокрема, Кодексом законів про працю України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» (зі змінами та доповненнями) визначено, що виховання учнів (вихованців) у закладах здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Залучення педагогічних працівників до участі у видах робіт, не передбачених робочим навчальним планом, навчальними програмами та іншими документами, що регламентують діяльність навчального закладу, здійснюється лише за їх згодою.
Відповідно до Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України (далі — Типові правила), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 455 від 20.12.1993 р. (зі змінами), керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до чергування в закладі. Графік чергування і його тривалість затверджує керівник закладу за погодженням з педагогічним колективом і профспілковим комітетом. Керівнику навчального закладу необхідно врахувати, що Типовими правилами забороняється залучати до чергування у вихідні і святкові дні вагітних жінок і матерів, які мають дітей віком до 3-х років. Жінки, які мають дітей-інвалідів або дітей віком від трьох до чотирнадцяти років, не можуть залучатись до чергування у вихідні і святкові дні без їх згоди.
Крім того, статтею 177 Кодексом законів про працю України передбачено, що жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.
Зачекайте, йде завантаження...
