Нічого робити? То викопайте яму!

Звичайно, мова йде не про яму для себе чи ближнього свого, а про звичайну компостну. Адже в умовах енергетичної, екологічної та й десятка інших криз, виготовлення компосту набуває особливого значення.

На календарі — початок зими. А це означає, що всі турботи і принади теплої пори року залишилися позаду. А з цим вивільнилася ціла купа часу, який потрібно чимось зайняти. І бажано, щоб це «щось» було ще й корисним.

Тому можна зайняти себе облаштуванням місця для компостування відходів. Ця тема стає особливо актуальною саме з 2021 року. Виготовляючи компост, ви «вбиваєте» одразу кількох «зайчиків».

Перше. Ви економите. Економите свій час, сили, бюджетні і власні гроші. Адже достатньо один раз викопати компостну яму і звалювати туди листя, дрібні гілки, харчові та ніші відходи, аніж постійно тягати весь цей непотріб до майданчиків для збору сміття. А потім його, цей непотріб, за ваші ж гроші будуть вивозити комунальники. Ви за це не платите? Не будьте наївними, комунальні підприємства є дотаційними. І утримують їх за рахунок коштів платників податків, тобто за ваші гроші.

Зараз мінеральні добрива виросли в ціні в 2–2,5 раза. Гною і перегною практично немає. Де взяти майже безкоштовні добрива? Так із компостної ями!
Тепер про головне. Компост — це єдине дійсно екологічно чисте добриво. Ні селітра, ні гній не йдуть із ним ні в яке порівняння. Будете використовувати компост, можете не боятися нітратів.

З чого почати?

Якщо скласти докупи траву, листя, гілки та іншу дачну органіку, не давати їй висохнути під сонцем, то через кілька місяців рослини перетворяться в компост — масу темного кольору однорідної консистенції. У купі рослинної органіки йдуть складні біохімічні процеси, що призводять до розкладання довгих молекул на більш прості, доступні для засвоєння рослинами.

Перше, що треба зробити при облаштуванні компостної ями на дачі — вибрати відповідне місце. Субстрат повинен бути постійно вологим, тому споруда не має перебувати на сонці. До житлових будівель повинно залишатися не менше 20 м, так як від купи згодом почне випаровуватися аміак.

Краще облаштувати компостник у найнижчій точці ділянки, куди буде стікатися дощова і тала вода, у затишному куточку, де його вигляд не буде псувати враження від садиби.

 

Компостування: найпростіші варіанти

Отримувати компост можна на поверхні землі або в поглибленні. Найпростіший варіант —  коли органіку просто звалюють у купу. На маленьких ділянках, де все на виду, щоб приховати неестетичну хліборобську «кухню», рекомендується закривати купу компосту декоративними бортиками або зсипати в особливі ємності.

У компостній купі або ямі протікають ті ж процеси, що і в ґрунті, але більш інтенсивно.

Для прискорення перепрівання в сировину можна додати каліфорнійських черв’яків, які, на відміну від звичайних дощових, не розповзаються з ділянки, а живуть у одному місці і активно переробляють органіку в біогумус.

 

Облаштування земляної ями

Земляна яма — простий спосіб отримання цінного органічного добрива. Вона являє собою викопане в ґрунті поглиблення розміром 1 на 2 метри і глибиною близько 50 сантиметрів.

Ніяких хитрощів у облаштуванні цієї споруди немає. Траву просто звалюють у яму в довільному порядку. Згодом вона перепріє і перетвориться в компост.
Якщо передбачається, що споруда буде використовуватися кілька сезонів, стінки можна зміцнити дошками і зробити зверху огородження для компостної купи, щоб земля не обсипалася взимку. Бортики можна змайструвати з шиферу або будь-якого підсобного матеріалу.

До речі, будьмо уважні. Ніяких наукових доказів щодо шкідливості виготовленого із азбесту шиферу не існує. Якщо шифер не їсти та не дихати постійно пилом під час його різання, то онкозахворювань він не викликає. У всякому випадку, доведених фактів немає. Тому, якщо у вас валяється шифер і ви не знаєте, як його використати, то обгородження компостної ями якраз для цього.

 

Із чого роблять компост

У компостну яму не слід валити всі відходи поспіль — для цього є певні правила.

Отже, у компостну яму рекомендовано робити закладки із наступних відходів:

• Гілки дерев (але вони укладаються на дно компостера — це буде своєрідний дренажний шар).
• Опале листя, хвоя, коріння, кора і подрібнені гілки дерев.
• Скошена або виполена трава.
• Очистки від овочів, фруктів і ягід, а також зіпсовані плоди.
• Курячий послід, витриманий дворічний перепрілий гній.
• Зола і деревне вугілля, що залишилося після спалювання деревини.
• Тирса, солома, сіно, стружка та інші дрібні деревні відходи.
• Залишки заварки чаю і кави.
• Паперові пакети, гофрований картон, використані серветки і папір (природно, при відсутності на паперових відходах друкарської фарби або канцелярського клею).
• Іноді нижній гілковий дренажний шар прокидається вапном для швидкого розщеплення деревини.

Усі рослинні відходи, наприклад, шари свіжоскошеної трави, бажано просипати шаром городнього ґрунту, так як без неї розкладання буде проходити повільніше.

Дуже важливо також знати, чого ніколи не слід закладати в компост, інакше можна не допомогти, а зашкодити рослинам.

Отже, у контейнер можна засипати неорганічні речовини, які не розкладаються або, розкладаючись, виділяють токсичні речовини, небезпечні не тільки для рослин, але і для людини. Крім цього, існують і інші речовини та вироби, які протипоказано заносити в компостні ями. До них можна віднести:

• Поліетиленові пакети, вироби з пластику, гуми, металу і синтетики.
• Рослини, оброблені хімікатами.
• Бадилля від картоплі і томатів — воно може бути заражене фітофторозом.
• Кісточки від плодових дерев та кістки тварин.
• Фекалії домашніх тварин — у них можуть знаходитися гельмінти та їх яйця.
• Шерсть домашніх вихованців, так як вона буде довго розкладатися.
• Важливо простежити, щоб у компост не потрапило скло, так як при обробці грядок ним можна серйозно поранити руку.
• Не рекомендовано закладати у верхні шари товсті гілки — вони будуть надто довго розкладатися.

 

Юридичні нюанси

Акт «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ДБН 360–92**», затверджений наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992, регулює питання відстаней від нових побудов до інших об’єктів. Згідно з ним, майданчики для компосту мають розміщуватись на відстані не менше 15 метрів від житлових будинків і літніх кухонь та не менше 20 м — від питних колодязів. Компостосховище рекомендується розмiщувати безпосередньо бiля сараю для худоби на вiдстанi не менше 15 м вiд житлових будинкiв i 20 м вiд джерела водопостачання (колодязя), обов’язково враховуючи напрямок ухилу дiлянки. Майданчики для компосту повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, у тому числі і сусідніх садиб.