- Selena2017
12 грудня, 17:54
На тему: Волонтер Альона Шуліка стала першим у громаді «помічником ветерана» - welam16
6 грудня, 20:23
На тему: Бюро переводов: Профессиональные услуги перевода текстов - welam16
30 листопада, 17:18
На тему: Тактическая одежда для военных — использование - romanova88
29 листопада, 13:33
На тему: Як прискорити ріст волосся - Чудо Юдо
15 листопада, 09:41
На тему: Чи сядуть чиновники міськради за кермо вантажівки зі сміттям?
Трішки про «правильні» дрова
У зв’язку із постійним і значним зростанням цін на такі енергоносії, як природний газ та електроенергія, все більше українців із числа тих, хто живе в приватних будинках, переходять на так зване дров’яне опалення.
Здавалось би, що меже бути простіше, аніж опалювати оселю дровами? Напиляв або купив, порубав, вкидай у пічку або камін і радій життю. Єдина проблема і водночас незручність — необхідність докладати більшої кількості фізичних зусиль, у порівнянні з газовим чи електричним опаленням. Та цей мінус компенсується економією власних фінансів. Адже поки що опалення дровами обходиться власнику будинку дешевше, аніж використання газу чи електроенергії.
Дійсно, поки що придбання дров для опалення обходиться нібито дешевше. Але якщо заготовляти і зберігати їх неправильно, то економія виявиться мізерною, або її зовсім не буде.
От, скажімо, зараз продавці дров розповідають, що покупці використовують свіжоспиляні дрова 2021?го року. Але це — неправильно. По правилах та розрахунках, економічно доцільно дрова, заготовлені восени чи взимку 2021?го року, використовувати вже наступної зими. Чому? Та тому, що вони просто не встигнуть належним чином висохнути, горітимуть погано і тепла віддадуть ледве не вполовину менше, аніж ті, що заготовлені вчасно. Висновок один — деревина, зрубана чи спиляна зараз, буде готова для використання через три-чотири місяці. Та, що заготовлена влітку, сохнутиме ще довше — до півроку.
Окрім того, за добу до використання будь-які дрова потрібно занести в будинок. Вони ще трішки підсохнуть, миттєво загоряться і віддадуть максимум тепла.
Так коли ж заготовляти і як зберігати?
Заготовку дров у лісі доцільно проводити з кінця жовтня, коли дерева скидають листя і зменшується потік соків. До самої весни лісові дерева мають значно менше вологи. У зимовий час можна підійти і до тих дерев, де велика вологість ґрунту, адже все промерзає. Товстий шар снігу охороняє взимку лісовий ґрунт від нищення, тому і з цього боку зимова заготовка дров доцільніша.
Після розрізання стовбура отримують колодки довжиною 35–50 см, котрі потрібно розколоти на поліна. При сухій і сонячній погоді поліна варто сушити на свіжому повітрі. Практикою встановлено, що оптимальною товщиною поліна є розмір 8–10 см. Такі сухі дрова горять досить довго рівним полум’ям і згорають практично повністю.
Заготовлену взимку деревину розпилюють і розколюють навесні, скидаючи отриманий матеріал у купу хаотично — так дереву легше буде просохнути і провітритися за літні місяці. У стіс або дров’яник дрова складають уже восени, в її початковий період, до настання сезону затяжних дощів.
Якщо полінця укладають у стіс, то зверху він обов’язково повинен бути накритим одним з водонепроникних матеріалів. Під майбутній стіс необхідно влаштувати основу — шпалери з металевих труб або довгих стовбурів невеликого діаметру. Цей настил допоможе вберегти дрова від впливу вологого ґрунту, створить під ними провітрюваний простір.
По боках дровітні встановлюються вертикальні шпалери, які не дозволять їй розвалитися боку — вони надійно зафіксують дров’яну кладку в заданому положенні.
Щоб збільшити жорсткість конструкції, рекомендовано бічні ряди укладати один вздовж, другий впоперек.
Свіжозрубане дерево може мати вологість до 50 %. Після дволітнього сушіння вологість може опуститися до 20 %, а більшість котлів передбачена на дрова з вологістю не більше 12 %. У процесі горіння близько 85 % деревини перетворюється в летючі горючі гази, а 15 % залишається у вигляді вугілля. Швидкість горіння залежить від щільності дерева.
Для порівняння відносної теплотворної здатності різних порід, можна скористатися рівністю:
1 м3 берези = 0,75 м3 дуба = 1,1 м3 вільхи = 1,2 м3 сосни = 1,5 м3 осики.
Що треба знати про щільність дров?
Твердими породами є дуб, граб, бук, тис, ясен, яблуня, груша. Це широколисті дерева, котрі мають високу теплотворну здатність.
Середньої твердості є вишня, платан, береза. Береза добре підходить для пропалювання камінів, вона легко колеться і добре горить, має мало вологи.
М’якими деревами є сосна, тополя, вільха. Вони трохи димлять, викидають іскри, дуже швидко згорають.
Окремо потрібно сказати про осику. Дрова із цього дерева не відзначаються значною теплотворністю. Згорають вони швидко. Але осикові дрова не димлять і швидко розгоряються. Окрім того, їх часто використовують для очищення димоходу. Тому нехтувати дровами із осики теж не можна. Їх можна змішувати із дубовими чи іншими, а також використовувати для розпалювання вогню і очищення димоходу від сажі.
Отже, топіть правильно, а з цим економте.