Зацвіли абрикоси. А з цим — прийшло похолодання, котре в нашій місцевості є звичним явищем у середині квітня. І от зараз, якщо не вжити необхідних профілактичних заходів, можна вчергове залишитися без смачних фруктів. І справа тут зовсім не в можливих заморозках.
Дуже добре пам’ятаю, як упіймав зачарований погляд чоловіка, який у минулому році прийшов до мене додому купити ягід лохини. Він кілька хвилин стояв і дивився на величезні абрикоси, які густо обліпили гілки. А потім запитав:
— Як так? Скрізь же абрикоси вимерзли.
Довелося вчергове повторювати, що цвіт абрикосів, а потім і плоди, загинули не від короткочасних заморозків, а від небезпечної хвороби. І автор уже кілька років поспіль попереджає земляків про загрозу. Але, судячи з усього, необхідні дії не вчиняють ніхто, окрім мене. А потім у людей немає абрикосів, адже вони гинуть від моніліозу. Отже, попереджаю вже вдесяте.
Садові дерева часто хворіють, одним з найбільш страшних для них захворювань є моніліальний опік. Ще вчора ви бачили пишні зелені дерева, що нагадують хмари, а сьогодні деякі гілки сухі, ніби вимерзли.
До цього захворювання схильні багато плодових дерев, не оминає захворювання яблуню, айву, абрикос, вишню, грушу і персик. Зараження дерев грибком проходить стрімко. Уражаються спочатку квіти, а потім весь абрикос і його плоди. Негативним наслідком хвороби може бути втрата врожаю, а потім і всього дерева.
Низька температура повітря у весняний період цвітіння абрикоса — найсприятливіша умова розвитку моніліального опіку.
Також грибкове захворювання може виникнути від похмурої погоди і високої вологості повітря. Довгий період холодної весняної погоди може спровокувати масове захворювання моніліального опіку плодових дерев. Для ураження вашого абрикосового саду достатньо всього кілька холодних днів у кінці весни або зараженого дерева, що росте в сусідів.
Боротьба з моніліозом абрикоса дуже важка, оскільки з цим захворюванням непросто впоратися навіть потужним хімічним засобам. Головною профілактикою є посадка найбільш життєздатних, стійких до захворювання сортів.
Квіткові розетки і плодові гілки (які в подальшому будуть джерелом захворювання), уражені моніліозом, потрібно вирізати до здорової деревини абрикоса і спалити. Те ж саме потрібно зробити з ураженими плодами.Таку процедуру лікування треба провести відразу після в’янення листя, а також через два-три тижні після цвітіння.
Обробляти абрикоси вже після виявлення хвороби може бути не дуже ефективно, оскільки частина врожаю може бути втрачена. Тому проведіть обробку саду до початку цвітіння і повторіть після опадання квітів.
Садівники радять для лікування цієї хвороби абрикоса використовувати високоефективні фунгіциди. При низькій температурі на початку весни ефективним буде, наприклад, хімічний засіб «Хорус».
Досвідчені садівники сходяться на думці, що сучасні фунгіциди не такі вже ефективні в боротьбі з моніліозним опіком, тому дерево від гнилі краще захистити заздалегідь, задіявши профілактичні заходи. Посадіть абрикоси не дуже густо. Відстань між стовбурами не повинна бути менше 4-5 метрів.
Обробляйте в ураженого абрикоса місця обрізаних гілок садовим варом, скелетні гілки внизу дерева і стовбур потрібно обробити мідним купоросом, змішаним з вапном, або бордоською рідиною. Регулярно знищуйте між абрикосами порослі бур’янів. також слід перекопати пристовбурні кола рослини після того, як листя опаде. Перед обробкою абрикосів їх потрібно обрізати так, щоб процес обприскування був найбільш ефективний.
При загрозі зараження моніліозним опіком у дощову погоду (після цвітіння або в кінці цвітіння) абрикоси потрібно обробити 0,3%-ним розчином хлорокису міді (30 г на 10 л води) або 0,1%-ним розчином препарату «Топсин-М» (10 г на 10 л води). Також садівники рекомендують провести обробку рослини 0,015-0,02%-ним розчином «Скора» (1,5-2 мл на 10 літрів води).
Необхідно пам’ятати, що правильний догляд за рослиною значно зменшить ймовірність його зараження спорами гриба.
Зачекайте, йде завантаження...
