Садівники-аматори ще й до сьогодні продовжують активно купляти саджанці фруктових дерев. Між тим, оптимальні терміни для їх висаджування вже минули. І якщо раптом у середині листопада «вдарить» справжній мороз, то рослина може загинути, не встигнувши вкоренитися. Тому є резон залишити придбані саджанці на зберігання до весни. Та ще й прискорити їх ріст.
Буває так, що садівник-аматор купляє той чи інший саджанець і не встигає його посадити восени. Або морозна погода встановлюється надто рано. Пам’ятайте, що від дня висадки до настання морозів має минути три тижні. Саме такий проміжок часу потрібен дереву для вкорінення.
Що ж робити, якщо ви запізнилися із посадкою, а рослина вже куплена? Або, зважаючи на прогноз погоди, не хочете ризикувати?
Проблему можна вирішити, скориставшись порадами, які дає добре знаний у світі садівників, власник розсадника фруктових дерев, Леонід Проказін.
Оптимальне місце для зберігання саджанців до весни — це підвал чи льох.
Кожен саджанець розмістити в ємності літрів 10. Засипати коріння повністю сумішшю родючого ґрунту. Обов’язково повинні бути в дні отвори для стоку надлишку вологи. Рясно полити. Поставити на зберігання в підвал. Навесні ці ємності, перенести на місце для посадки. Акуратно розрізати і постаратися при цьому не зруйнувати грудку землі з цієї ємності, адже в ній обов’язково будуть молоді білі, дуже тендітні коріння, що відросли за зиму. При руйнуванні грудки землі вони обламаються. Якщо їх зберегти, такий саджанець активно піде на зріст і обжене той, що посаджений сусідами на початку жовтня. Але в нього молоді коріння будуть коротшими, ніж у саджанця, що зберігається в таких же умовах у підвалі (це плюс підвального зберігання)
Якщо у вас немає можливості посадити кожен саджанець у окрему пластикову або целофанову ємність, то можна зберігати саджанці в одному зв’язаному пучку в підвалі, тирсі. Не можна зберігати в підвалі саджанці, засипані землею або піском. При вилученні їх навесні з важкого ґрунту обламуються всі молоді коріння, що виросли за зиму. Приготуйте виварку, таз, велике відро, краще без дна або з величезними дірками. Можна дерев’яний ящик або мішок з-під цукру, але без целофану всередині. Всипте туди пару -трійку відер дрібної тирси. Вставте саджанець, акуратно розташуйте коріння в ємності.
А далі заповніть не діряве відро дрібною тирсою і залийте водою (можна теплою). Виловлюйте мокру тирсу і набризком забийте у ємності із саджанцем всі діри тирсою.
Справа в тому, що надлишок води не має застоюватися в корінні. Воно може погнити. Якщо є дірки, вода піде в них.
Якщо підвал добре провітрюється або дуже сухий, за зиму можна 2-3 рази вилити в корені по літру води. Якщо є миші, розкладіть отруту для них.
Ями посадочні можете зробити з осені. Навесні висаджуйте якомога раніше. Не бійтеся ніяких заморозків навіть до -10. Якщо біленьке коріння проросте в тирсу, акуратно помістіть цей своєрідний ком у відро з водою і так несіть до посадкової ями. Постарайтеся не обламати коріння. Садіть, не звільняючи коріння від тирси. Це ще один плюс весняної посадки із підвалу. Взимку, в холодну погоду, коріння в землі не росте, а в теплу — так
Напевно, чули про прикоп саджанців для зберігання на зиму в траншеї восени, з наступною посадкою на постійне місце навесні? Так там більша частина стовбура і вся крона зимує просто неба. Леонід Проказін не прихильник такого прикопування. Персики можуть вимерзнути, а в разі теплої зими в землі виростуть білі молоденькі коріння, які при витягуванні з ґрунту обламаються, що значно призупинить розвиток саджанця навесні. Ситуацію може покращитити лише постійний рясний полив.
Щодо теплого льоху.
Перевірено, що при температурі до +6 проблем не виникає. Якщо в льосі чи підвалі ще тепліше, то можлива поява плісняви на кінчиках пагонів. Треба побризкати саджанці розчином фунгіциду Хорус. Він убиває всю плісняву. Ще краще це зробити відразу після закладки на зберігання.
Водночас у саджанці відбуваються активніше всі життєві процеси. Працює каллус, стовбур росте в діаметрі, наростають молоді білі коріння в тирсі, і це добре. Такий саджанець почне вегетацію набагато раніше, ніж посаджений без корінців і навіть під холодну зиму.
Розроблено добрий спосіб вирішення цієї проблеми. Для цього треба мати ємність для зберігання (без дна або з величезними дірками). У неї встановлюються пов’язаним пучком всі саджанці і повністю заповнюється коренева система дрібною мокрою тирсою. Так само, як і для зберігання у підвалі, на садовій ділянці викопується яма, у якій треба повністю розмістити ємність із саджанцями. Глибина — що глибше, то краще. Після встановлення ємності в ямку, зверху її накрити чим завгодно, аби лиш можна було зверху засипати землею. Після того, як випаде сніг, підгорнути верхню частину саджанців по максимуму снігом.
Навесні, після відтавання ґрунту, акуратно витягти ємність із саджанцями з ями, пролити тирсу теплою водою, щоб вона відтанула.
Після цього витягти саджанці із ємності (з тирсою на корінні) і опустити у відро з водою. Тирса спливе, а пророслі за зиму молоді білі корінці (до 10 см), залишаться цілими.
Кожен саджанець акуратно посадити в посадкову ями. Основна мета при посадці, не обламати ці крихкі коріння.
При використанні замість тирси піску або землі для заповнення коріння восени до весни, неможливо витягти саджанці, не обламавши молоді білі коріння, що виросли за зиму.
Зачекайте, йде завантаження...
