Коли переїдання — це хвороба

Як показав дослідницький проект, розроблений міжнародною командою вчених, переїдання зустрічається набагато частіше, ніж анорексія або булімія, але тим не менше залишається харчовим розладом, яке важко лікувати.

Для багатьох людей розлад харчової поведінки більше відомий як анорексія або булімія. Однак вони можуть не усвідомлювати, що імпульсивне переїдання зустрічається набагато частіше і може значно знизити якість життя, відзначають вчені.

За їхніми словами, мова йде не про просто переїдання, що більшість людей робить час від часу, а про переїдання компульсивне, яке відображає повторювану модель поведінки, яка полягає у втраті контролю під час їжі і подальшому почутті сорому і провини.

Компульсивне переїдання було визнано діагнозом лише в 2013 році, набагато пізніше, ніж анорексія та булімія. Але відсутність обізнаності щодо переїдання означає, що люди, які страждають на цей розлад, не отримують необхідної їм допомоги від лікарів.

За даними Національної медичної бібліотеки США, існує п’ять критеріїв для діагностики компульсивного переїдання:

1. Повторювані епізоди компульсивного переїдання, які характеризуються з’їданням за обмежений період часу більшої кількості їжі, ніж більшість людей з’їли б при аналогічних обставинах.
2. Епізоди компульсивного переїдання пов’язані з трьома або більше з наступних факторів:
   • прийом їжі набагато швидше, ніж зазвичай;
   • прийом їжі до відчуття дискомфортною ситості;
   • прийом великої кількості їжі при відсутності фізичного голоду;
   • прийом їжі на самоті через збентеження і почуття відрази, депресії або дуже сильного голоду.
3. Виражений дистрес, викликаний переїданням.
4. Переїдання в середньому не рідше одного разу на тиждень протягом трьох місяців.
5. Переїдання відрізняється від інших розладів харчування, включаючи блювання після їжі, як це відбувається при булімії.

Інші попереджувальні ознаки компульсивного переїдання включають:

• часті коливання ваги;
• химерні дієти, включаючи виключення цілих груп продуктів (вуглеводи, цукор, молочні продукти тощо);
• крайня турбота про масу тіла і його форму;
• крадіжка або накопичення їжі;
• відхід від друзів і звичайних занять;
• таємно їсти і ховати докази (наприклад, обгортки від їжі).

На думку медиків, довгострокові ускладнення для здоров’я, пов’язані з цим типом розладу харчової поведінки, включають хвороби серця, діабет ІІ типу, ожиріння і остеоартрит (через зношування хряща, який амортизує кінці кісток в суглобах).

Крім того, стигма і сором, пов’язані з компульсивним переїданням, мають велике значення і можуть перешкодити людям отримати допомогу і лікування, які могли б боротися з цим розладом. Більше половини тих, хто системно переїдає, не звертаються за лікуванням констатують вчені.