Внесення добрив і підгодівлі — не найбільш трудомістка частина догляду за садом, але одна з найважливіших його складових. Без цього не добитися ні гарного зовнішнього вигляду декоративних, ані великих врожаїв плодових культур. Правильне проведення підгодівлі дерев навесні не лише дає додаткові елементи живлення, але і підтримує родючість ґрунту, покращує його механічні та хімічні властивості.
Кожній культурі — окрема увага, адже знати, як підживлювати плодові дерева, добре, але не менш важливо вміти доглядати конкретно, скажімо, за яблунею, вишнею, абрикосом тощо. Свої особливості є й у догляду за ягідними культурами. Різні рослини по-своєму реагують на ті чи інші добрива. Так що весняне підживлення кожного виду слід здійснювати в індивідуальному порядку, підібравши найбільш оптимальний варіант.
Весною яблуні необхідно підживлювати двічі, а то й тричі. Коли тільки зійде сніг, потрібно виконати перше азотне підживлення за допомогою мінеральних азотовмісних добрив або органіки. Вносити не під стовбур, а в при стовбурове коло по периметру крони з попереднім рясним поливом.
Час для другого підживлення яблунь — період цвітіння. Використовуються суперфосфат, сульфат калію, пташиний послід, карбамід. Якщо підживлення розводиться у воді, то удобрювальні заходи повинні виконуватися в суху погоду. Коли дощить або є ймовірність опадів, добрива можна використовувати тільки в сухому вигляді.
Втретє дерева підживлюють після цвітіння, на початку зав’язі плодів. Залучають нітроамофоску та сухий гумат калію. Як варіант — застосування зелених добрив.
Яблуні досить добре реагують на внесення добрив позакореневим способом, використовуваним після формування зеленої маси, через три тижні після цвітіння. Обприскувати можна стовбур, гілки та листя. Хороша в цьому плані сечовина, яка не лише підживлює, а й протистоїть низці хвороб. Ще один непоганий для обприскування крони варіант — водорозчинні добрива із формулою 20-20-20. Будьмо уважні, звичайна нітроамофоска для такого підживлення не підходить, можете спалити листя. Тобто, в них у рівній кількості є азот, фосфор і калій. Окрім того, у більшості імпортних добрив із такою формулою містяться і мікроелементи, такі як, мідь, залізо, бор тощо. Обробку ними можна здійснювати кілька разів під час дозрівання плодів через кожні 10-15 днів. Яблуні чудово відгукуються на описані заходи. Їм потрібно багато живлення, але й плоди в результаті виходять численними, смачними та ароматними.
Будьмо уважні, звичайна нітроамофоска для такого підживлення по листю не підходить, можете спалити.
Схема весняного підживлення груш близька до удобрення яблунь. Перший раз вносити поживний склад (як і для інших культур, азотний) необхідно відразу після пробудження дерев і сходу снігу. Це має бути прикореневе внесення під перекопування коров’яку, гноївки, посліду птиці, аміачної селітри або сечовини. У якому стані — твердому чи рідкому — залежить від наявності опадів. Техніка внесення аналогічна до догляду за яблунями — у пристовбурове коло, починаючи з відстані півметра від штамба. Позакореневе підживлення можна здійснювати карбамідом або добривами із формулою 20-20-20. Якщо органіка на цьому етапі не буде задіюватися, чи ґрунт у саду бідний, далі слід вдатися до комплексних МД, наприклад, до нітроамофоски. Загалом, груші потребують дворазового весняного підживлення: до цвітіння і після. Третє підживлення виконується уже влітку.
Ці дерева слід удобрити початково при посадці й дати спокій, поки їм не виповниться три роки. Весь цей час їм вистачатиме посадкових поживних компонентів. Якщо ґрунт, на якому висаджені вишневі дерева, примітний родючістю, може бути достатньо двох весняних підживлень. У інакших випадках знадобляться три: кореневе внесення азотовмісних добрив (селітри або карбаміду), живлення органікою у період цвітіння (зеленою травою чи пташиним послідом), внесення в пристовбурове коло з перекопуванням після закінчення цвітіння гною або компосту. Якщо вишні погано ростуть, а врожаї не тішать, починаючи з п’ятого року життя, потрібно розглянути застосування під час цвітіння комплексних добрив, а пізніше — нітрофоски або діамофоски.
Сливове дерево — любитель лужного середовища, тому, вносячи добрива, необхідно задіювати золу. Починати підживлювати треба з двох років карбамідом. У трьох-чотирирічному віці знадобляться вже три кореневі підживлення, одне з яких слід виконувати на початку травня, і разове позакореневе. До цвітіння сливу рекомендовано удобрювати комплексом сечовини та сульфату калію або аміачною селітрою з внесенням у землю під перекопування. Потім — карбамідом та нітрофоскою. Коли дозрівають плоди — органікою (пташиним послідом, гноєм, компостом, сухими органічними комплексами).
Абрикосові дерева навесні відчувають особливу потребу в азотних добривах, вносити які можна кореневим та позакореневим методами. Підживлення слід починати з дворічного віку. Перед цвітінням добре показує себе полив розчином аміачної селітри, а перед набуханням бруньок — обприскування карбамідом. При цвітінні й після нього можна використовувати гній, компост, послід, сечовину, а також мінеральні добрива, що містять азот, фосфор та калій. Оперативність засвоєння абрикосами поживних елементів залежить від температури довкілля та рівня вологості ґрунту.
Малина, ожина, смородина та інші подібні культури навесні добре реагують на аміачну селітру та сірчанокислий амоній. Ці добрива слід поєднувати з розпушуванням і поливом. Під корінь можна вносити золу й сечовину, гній та селітру. Якщо жовтіє листя, необхідно використовувати нітрат амонію. У травні корисно здійснювати позакореневі підживлення суперфосфатом і сульфатом калію (особливо їх любить аґрус), сірчанокислим марганцем та борною кислотою..
Система спільного використання мінеральних і органічних добрив добре підходить для весняного підживлення яблунь, абрикосів, груш та інших плодових і декоративно-листопадних культур. Але така схема абсолютно неприйнятна для хвойних дерев. Звичайні комплексні добрива для них не бажані. Азот, що міститься в цих сумішах у занадто великій кількості, викликає бурхливий ріст молодих пагонів, що не кожне дерево може витримати. З цієї ж причини не застосовується під хвойні і гній.
Для вічнозелених дерев краще використовувати спеціальні мінеральні добрива, призначені саме хвойникам. Вони мають інший відсотковий вміст основних поживних компонентів і велику кількість мікроелементів, обов’язково включають магній. А як органіку фахівці рекомендують перепрілий компост і біогумус.
Молоді хвойні посадки частіше взагалі не потребують весняної підгодівлі. Для них діє правило: краще залишити дерево на «голодному пайку», ніж перегодувати.
Про що слід пам’ятати, підгодовуючи дерева навесні?
Зачекайте, йде завантаження...
