Чим небезпечна попелиця і як із нею боротися

Нарешті відступили дощі й заморозки і встановилася справжня весняна погода з її лагідним теплом. А з цим — трішки вгамувалися грибкові хвороби, які вже знищили абрикоси та персики. Але це не означає, що всі загрози для фруктових дерев та ягідних кущів минули. Невдовзі на них та на городні культури має накинутися ненажерлива попелиця.

Попелиця (тля) — це маленькі зелені (чорні, оранжеві, сірі) комашки, що висмоктують сік з м’яких частин рослини, найчастіше — із молодих відростків та бутонів квітки.

Попелиця дуже швидко розмножується — самка відкладає до 140 личинок. У процесі життєдіяльності попелиця виділяє солодку рідину, яка приваблює мурашок. Але мурахи не поїдають, а навпаки оберігають і переносять личинки на інші кімнатні рослини, дерева чи кущі.

Шкідливість

Якщо ви побачили на нових, щойно вирослих пагінцях липкі плямки, дуже уважно придивіться до всіх рослин, можливо, вони заражені тлею. Особливу увагу зверніть на бутони і молоді пагони. Якщо ви побачили мурашок — це є першою ознакою появи попелиці. Адже мурахи живляться рідинами, які виділяють ці комахи, а тому дбайливо переносять тлю із рослини на рослину, забезпечуючи її кормом.

Ознаки зараження попелицею (тлею):

1. деформація верхніх паростків
2. скручується листя
3. цукрова рідина на листках і пагонах
4. бутони не розкриваються

Головна небезпека попелиці — віруси

Попелиця взагалі живиться практично усіма рослинами, які ростуть в садах чи на городах. І якщо з нею не боротися, здатна в буквальному сенсі висмоктати із них всі поживні речовини, цим самим їх знищивши.

Але є ще одна величезна небезпека, яку несуть із собою ці маленькі комашки. Про цю загрозу добре знають городники та садівники-професіонали, і саме через це борються із попелицею нежадно, не допускаючи навіть її появи. А от аматори про це не знають.

Так от, попелиця є, напевне, основним перенощиком вірусних хвороб. Віруси ж вражають не лише людей чи тварин, а й рослини, які теж є живими істотами.
А вражені вірусами рослини вилікувати практично неможливо. І якщо заражений помідор чи капустину можна просто вирвати і викинути, то із деревом це проблематичніше.

У результаті, дерево чи кущ від вірусу не гинуть, але все своє життя будуть мучитися самі і мучити свого власника. А хорошого врожаю від них дочекатися неможливо, від слова «зовсім».

От через це професіонали люто ненавидять і миттєво знищують попелиць.

Народні методи

Як тільки ви побачили попелиць на пагонах весною (як правило, вони «тусуються» на кінчиках молодих гілочок), відріжте їх і спаліть. Для рослини це буде мінімальний стрес, а попелиць на ній ви можете пару тижнів і не побачити. Ще один варіант, який працює на початкових етапах атаки попелиць — подавити їх руками. Не дуже приємно, але дієво. Вдягніть гумові рукавички і пройдіться по скручених листочках та молодих пагонах. На тиждень, як мінімум, цей прийом цілком допоможе вам стримати розвиток популяції тлі на конкретній рослині.

До речі, якщо плодовий кущ обліплений попелицею вже весь (з деформованими пагонами), то краще теж його радикально обрізати і спалити гілки разом з попелицею. Рослина, яка сильно постраждала від тлі, уже не дасть нормального врожаю в цьому сезоні все одно. А нові пагони швидко відростуть.

Попелиці можна змити сильним струменем води з шлангу. Змиється вона на землю, сама назад не вилізе, а на ґрунті в неї ворогів значно більше, ніж на рослині (про природних ворогів розкажу нижче).

Якщо говорити про смородину — номер один в меню попелиць — то поливати кущі рано весною гарячою водою — це не бздик наших бабусь-дідусів, а дуже дієвий метод боротьби з шкідником. Поливати треба рясно, дуже гарячою водою і до того, як набухнуть бруньки — коли ще мінусові температури вночі. Частина яєць змиється, частина від тепла вилупиться і замерзне на морозі.

Чим обприскати тлю?

Але навіть після таких радикальних методів потрібно обприскати рослини ефективними розчинами. Наприклад:

1. Мильний розчин. Можна використати для боротьби з попелицями сучасне антибактеріальне (або й будь-яке) рідке мило. Беремо дві склянки води, у яку вливаємо дві чайні ложки мила і стільки ж олії. Гарно розмішуємо і розчинаємо в 5?ти літрах води. Ретельно розмішуємо, заправляємо обприскувач і рясно кропимо рослини з попелицями. Як правило, таке оприскування треба провести двічі, повторити через 3–5 днів. Але і після першого разу результат видно неозброєним оком.
2. Можна використати настій тютюнового пилу (недорого продається в кожному садовому магазині). 0,5 кг порошку 2 дні настоювати в 10 л води, додати 3 ст. ложки рідкого мила, процідити і обприскати рослини. Інший варіант — тютюновий пил і попіл. По 400 грамів кожного на 10 літрів води. Так само настоювати 2 дні, додати мило і обприскувати.
3. Настій полину. На третину наповнюємо травою відро, до верху заливаємо водою, настоюємо добу. Проціджуємо, додаємо пару ложок рідкого мила (мило треба завжди, щоб розчин прилипав) і обприскуємо рослини з попелицями.
4. Рідкий дим розводимо в воді у пропорції 1:100 і обприскуємо рослини. Але не в період цвітіння, а вже після.
5. Настій з цибулиння для боротьби з попелицями робиться так: відро наповнюємо на 2/3 цибулинням, заливаємо до верху окропом, настоюємо добу. Додаємо мило і обприскуємо.
6. Розчин нашатирного спирту теж гарно допомагає проти тлі. 30 мл на відро води і пару ложок мила. Обприскувати після цвітіння.
7. Відвар з попелу дуже корисно використовувати для боротьби з попелицями, адже це ще й буде позакореневе підживлення рослин. На відро води 350 грамів попелу, пару ложок рідкого мила. Прокип’ятити попіл в пару літрах води півгодини, долити воду до 10 літрів, додати мило і використовувати для обприскування рослин.