Посипані яблуками або грушами дерева — це добре. А ось гілки, зламані під вагою цих самих плодів, — уже погано. Як не допустити, щоб багатий урожай покалічив дерево?
Зрозуміло — поставити опори! Час, коли гілки плодових дерев схиляються до землі під вагою врожаю, прекрасний і небезпечний одночасно. З одного боку, ось вона, радість дачника: його праця винагороджена. Але з іншого боку, варто трохи зазіватися, і перевантажена гілка може тріснути. Щоб сад не зіткнувся з такою проблемою, своєчасно подбайте про опори. Актуальність опор для гілок збільшується з наближенням серпня.
Відлам небезпечний тим, що на місці тріщини розщеплюється частина кори стовбура і утворюється рана. Причиною цієї неприємності можуть стати такі фактори:
Остання причина — одна з найбільш значущих. Наприклад, якщо під час обрізки молодого дерева були залишені скелетні гілки, що відходять від стовбура під гострим кутом (40 градусів і менше), рано чи пізно у вершинах цих кутів з’явиться тріщина. У результаті втрачається частина врожаю, а крона стає однобокою.
Уникнути поломки гілок у особливо врожайні роки допоможе чаталовка — установка підпор. Найчастіше в такому профілактичному заході потребують яблуні, груші, сливи, персики і абрикоси.
Останнім часом до чаталовки вдаються рідше. Цьому сприяють сучасні садівничі тенденції, наприклад, зниження крони, перехід на більш густу посадку, виведення саджанців на низьких штамбах, використання карликових підщеп.
Однак необхідність у додатковій опорі зберігається в старих садах з рідкісною посадкою, особливо при розміщенні плодів по периферії крони. Актуальною вона є і для садівників-любителів, які не надто переймаються проблемами створення високотехнологічного саду.
Ще одна мета чаталовки — забезпечити доступ світла до всіх ділянок крони. Тому при установці підпір розводите близькі гілки так, щоб вони не затінювали один одного. Якщо скелетні гілки не стикаються, плоди не відчувають нестачі в сонці й набувають рівномірного забарвлення. До того ж, вони не будуть битися один об одного при вітрі, а це зменшує ризик їх передчасного осипання. Встановлюйте чатала, коли в саду закінчені основні заходи — обробка ґрунту, обприскування від шкідників і т.д.
Оптимальний час — коли зав’язь у яблуні та груші досягне розміру волоського горіха. У цей період уже помітне відхилення гілок вниз, і ви зможете зрозуміти, які з них потребують допомоги. Щоб підпори і супутні матеріали (мотузки, дріт) не зашкодили кору, в місцях зіткнення гілки і опорної конструкції використовуйте прокладки з дрантя або невеликих шматків гумових покришок.
Найпростіший спосіб врятувати перевантажені гілки — встановити під них рогатини. У магазинах продаються готові вироби, однак такі підпори можна зробити і самостійно з жердин або великих гілок з розвилкою на кінці. Як варіант, використовуйте звичайні дошки, збивши їх у вигляді Т-подібної конструкції. Щоб чатала були надійно зафіксовані, їх нижні кінці, які заглиблюються в землю, робіть гострими. Кут розвилки рогатини повинен бути досить великим. У опорі з гострою розвилкою гілці буде тісно. При установці опори злегка нахиліть її в сторону стовбура так, щоб точка дотику з рогатиною припадала на центр ваги гілки. Якщо підперти гілку близько до основи або вершини, ви не знімете з нього небезпечне навантаження, і вона все одно зламається. Також не намагайтеся піднімати гілки занадто високо, щоб не спровокувати тріщину. Щоб встановити чатала рівномірно, починайте з верхнього ярусу крони і поступово переходите на нижні гілки.
Опори-рогатини поставити найпростіше. Однак у них є свої недоліки. Під кожну гілку потрібна своя жердина, і в результаті навколо дерева утворюється «частокіл», який заважає прогулюватися по садку і проводити роботи. До того ж, такі конструкції нестійкі. Сильний порив вітру легко виб’є їх.
Ще один варіант простої опори — сходова чаталовка. Ця конструкція відрізняється максимальною надійністю і стійкістю. Можна використовувати вже готові сходи або ж змайструвати аналогічне спорудження прямо на місці порятунку дерева. Для цього з обох сторін стовбура на відстані приблизно 0,5 м встановіть два бруса, заглибивши кожен з них у землю на 10-15 сантиметрів. Скріпіть жердини між собою планками в декількох місцях. Потім підніміть гілки, фіксуючи їх до жердин дротом або мотузкою. Прив’язувати сходи до стовбура не обов’язково. Якщо гілки ростуть рівномірно по периметру крони, після підв’язки вони будуть відтягувати конструкцію в різні боки з однаковою силою, і це додасть їй стійкість. Традиційну сходову конструкцію можна вдосконалити. Для цього замість двох жердин-основ встановіть три або чотири і також скріпіть їх поперечними перекладинами. Така споруда буде ще міцнішою і стійкішою. А якщо поперечні планки витримують вагу дорослої людини, то такі сходи стануть у нагоді при зборі врожаю
Зачекайте, йде завантаження...
