14 листопада – Всесвітній день боротьби з діабетом. Цукровий діабет вважають неінфекційною епідемією XXI століття, адже, за визначенням ВООЗ, у шести економічно розвинутих країнах світу 4-6% людей хворіє на цукровий діабет, а до 2030 року кількість хворих на цю недугу у світі може збільшитися до 552 мільйонів.
Про особливості хвороби розповіла Валентина Пащенко, лікар-ендокринолог поліклінічного відділення комунального підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня».
В Україні захворюваність на цукровий діабет, як i в інших країнах світу, також щорічно зростає. Зараз налічується понад 1,3 мільйона хворих на цукровий діабет.
Цукровий діабет було виявлено 300 років тому, але його систематичне вивчення почалося лише в кінці XIX століття. Це захворювання – хронічне, зумовлене абсолютною недостатністю інсуліну в організмі, при цьому підвищується вміст цукру в крові i спостерігається його виділення з сечею.
Для нормальної життєдіяльності організму людини необхідне систематичне постачання ззовні різних поживних речовин, які йдуть як на будування нових клітин (тканин), так i на забезпечення організму необхідною енергією. Уci види обміну речовин в організмі тісно пов’язані між собою. При цукровому діабеті, перш за все, порушується вуглеводний обмін, а потім до нього приєднуються порушення жирового та інших видів обміну речовин організму.
Цукровий діабет розвивається поступово. До числа перших ознак цього захворювання належать: сухість у ротовій порожнині, часте сечовипускання, сухість шкіри, слабкість, свербіж, судоми в кінцівках.
При підозрі на цукровий діабет необхідно дослідити кров та сечу на цукор.
Безпосередні причини, що провокують виникнення цукрового діабету, можуть бути доволі різними: головне місце посідають особливості харчування, надмірний вплив стресових факторів, низька фізична активність, що призводить до ожиріння, захворювання шлунково-кишкового тракту. Також мають місце спадкові фактори. У деяких родинах цукровий діабет зустрічається упродовж поколінь.
Це дає підставу вважати, що проблеми апарату, який регулює вуглеводний обмін, можуть передаватися у спадок i проявлятися при несприятливих життєвих умовах. Тому всі члени родин хворого на цукровий діабет повинні підлягати щорічному обстеженню, aби виявляти у них можливу хворобу своєчасно та одразу розпочати лікування.
В залежності від причин i механізму захворювання, виділяють 2 типи цукрового діабету – інсулінозалежний (I тип) та інсулінонезалежний (II тип). Перший тип називають ще юнацьким, тобто він виникає, зазвичай, у дитячому та юнацькому віці та в осіб, молодших за 30 років. Другий тип цукрового діабету виникає, як правило, в осіб старшого віку.
Незважаючи на те, що діабет поки що є невиліковним захворюванням, профілактика та своєчасне лікування його ускладнень може значно не тільки продовжити, а й покращити якість життя людини.
Досить велика гpyпa людей перебуває у зоні ризику виникнення цукрового діабету. До неї належать:
Особливим завданням лікування цукрового діабету є нормалізація вуглеводного обміну. Важливо підтримувати нормальну масу тіла, виключити з дієти легкозасвоювані вуглеводи, обмежити вживання продуктів, багатих на вуглеводи, дотримуватися режиму харчування – все це запобігає розвитку ускладнень та підтримання належного рівня якості життя.
Сучасна медицина дає можливість тримати під контролем цю важку недугу. Але для цього слід неухильно дотримуватись рекомендацій лікаря, не ігнорувати елементарні речі, що допомагають контролювати рівень цукру в організмі.
Зачекайте, йде завантаження...
