Дитинство — це не підготовка до життя, а саме життя

Я навчаюся життю від тебе!
Дитинство моє самоцвітне
босоніж біжить по квітах.
Дитинство моє ясночоле —
гудуть над квітами бджоли.
Дитинство моє синьооке
спішить у світи широкі,
Волошками в очах цвіте
Дитинство моє золоте!

1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей.

Від чого ж саме треба захищати підростаюче покоління?

Головне — від порушення їх прав та свобод, а також від байдужості, неуваги, нелюбові, недогляду.

Батьківство — велика відповідальність. А ще — можливість знову прожити, доторкнутись, поринути у казковий світ дитинства, дорогу в який ми давно забули. Тобто, коли величезною радістю в житті може стати те, що сьогодні розквітли тюльпани, а на стежинці зустрівся їжачок, самостійно знайти першу доспілу полуницю. Ось яке воно — щастя! Як мало потрібно дитині для радості, як багато можемо ми їм дати своєю увагою та любов'ю!

Народити дитину та забезпечити матеріально, безумовно, — важливо і непросто. Але так само важливо вміти разом із нею проживати кожен день її життям, уміло направляючи малечу на правильний життєвий шлях. Те, що для нас, дорослих, може здаватися дрібницею, для дитини буває надважливо. Це її маленький світ…

Дитячі почуття, хвилювання — це все варто нашої пильної уваги. Дитинство — це не підготовка до життя, а саме життя.
Кілька порад психологів щодо правильного виховання дітей

Коли дитина говорить із батьками, вона сподівається на те, що її уважно вислухають, зрозуміють, підтримають. Діти народжуються з любові і для любові.

І тому не варто:

— Чекати, що дітлахи здійснять наші мрії. Вони мають власні мрії. Допоможемо їм втілити їх у життя.

— Заради дитини нехтувати своїм особистим життям, коханням, роботою. Їм ці жертви не підуть на користь.

— Захищати малечу від життєвих обставин та наслідків її поведінки, бо вони вчаться на власному досвіді.

— Давати дитині обіцянки, які не збираєтесь виконувати. Як наслідок, вона перестане довіряти вам.

— Скупитися на ласку: поцілунки, обійми, лагідне слово. Це потрібно і нам, і дітям.

— Займатися вихованням, коли ми роздратовані, втомлені, погано себе почуваємо. Варто зупинитися, відпочити, а потім згадати істину, що діти народжуються з любові і для любові.

Живіть разом із ними, а не за них. Давайте дитині можливість побути наодинці з собою. Не будьте нав'язливими, але й не ігноруйте потребу малечі у спілкуванні.

Дозволяйте дитині нести відповідальність за свої вчинки, признавайте за нею право на помилку. Не порівнюйте її з однолітками, порівнюйте саму з собою сьогодні, завтра, вчора..

Не карайте себе, якщо не можете чогось зробити для дитини, карайте, якщо можете, а не робите.

Любіть свою дитину будь-якою. Коли спілкуєтесь з нею, то радійте, тому що дитина — це свято, яке зараз поруч із вами.

Ніколи не кажіть дитині, що не любите її за якийсь неправильний вчинок. Так, любите, але її поведінка дуже засмутила маму чи тата.
Дитина повинна відчувати, що вона — важлива, потрібна, із її думкою рахуються.

Ми є прикладом для наслідування наших дітей. Не слід вимагати від них дотримання тих правил, яких не дотримуємось самі.

Любіть їх, цінуйте, шануйте їхні почуття, адже діти — це найдорожче, що ми маємо!