Літо – пора, коли особливо активно ведуться будівельні роботи, а отже, у кілька разів зростають об’єми продажу будівельних матеріалів. Кожен споживач хоча б раз у житті купував будівельні матеріали та стикався з питанням безпечності та якості придбаного товару. Цемент, цегла, металопластикові вікна, залізобетонні вироби, керамічна плитка – цей перелік знайомий кожному з нас. Однак незважаючи на стрімкий розвиток будівельної галузі, питання якості будівельних матеріалів набуває дедалі більшої актуальності.Тож чи завжди компетентний наш вибір і що ми повинні знати про їхню якість та безпечність, щоб звести до мінімуму можливі ризики для здоров’я, придбати товар який з часом «не підведе» та не шкодувати про марно витрачені кошти?
Не завадить знати, що до цементів належить досить велика група різноманітних гідравлічних речовин, головною складовою частиною яких є силікати і алюмінати кальцію. Проте, основною сировиною для виробництва цементу служать вапняк і глина, які змішують у певному співвідношенні (75—80% вапняку і 20— 25% глини) та випалюють до спікання при температурі близько 1450 C. Шматки спеклої цементної маси, яку називають клінкером, після охолодження розмелюють, внаслідок чого утворюється сіро-зелений порошок, який і називають цементом.
Змішування цементного розчину з гравієм і щебенем дає бетон. Якщо бетоном наповнити залізний каркас (залізні стержні, дріт тощо), то отримаємо залізобетон.
Цемент маркується в залежності від двох характеристик – це здатність витримувати певне навантаження і відсоткове співвідношення різних добавок до загального його об’єму. Перший параметр позначається буквами М або ПЦ із певною цифрою. Наприклад, маркування М 500 показує, що даний вид цементу здатний витримати навантаження в 500 кг/см. Найбільш поширені цементи з маркуванням 300, 400, 500, однак зустрічається продукція і з відміткою 700.
Вміст добавок позначається буквою Д. Наприклад, цемент з позначкою Д20 буде містити 20% добавок. Ця характеристика важлива тому, що відсоток добавок впливає на пластичність і міцність цього матеріалу. Найпопулярнішими марками цементу є марки 400 та 500, вони швидко тверднуть. Позначка ПЦ розшифровується як (портландцемент), ШПЦ – як шлакопортландцемент. Шлакопортландцемент дешевший, адже до його складу додають понад 35% шлаків. Проте, твердне він довше й менш стійкий до впливу грунтових вод.
Якщо цемент володіє якимись додатковими специфічними властивостями, то про це також зазначають на маркуванні. Наприклад, матеріал, який твердне швидше за всіх, має позначку Б.
Крім того, існує ще цілий ряд спеціальних різновидів цементу, призначених для промислового будівництва (водних чи залізобетонних конструкцій, заглушки газових та нафтових свердловин тощо). Кольоровий цемент з домішками хімічних барвників використовують для декоративного оздоблення.
У продажу можна зустріти й цемент без належного маркування, зазвичай, коштує він у кілька разів дешевше звичайного, але й якість такої продукції може бути дуже сумнівною. Зокрема, подекуди з’єднувальних речовин у ньому у 3-4 рази менше допустимої норми. Оскільки цемент реалізовується у вигляді порошку, його дуже легко чимось розбавити. Як правило, з цією метою використовують золу, мінеральний порошок, а то й взагалі пилюку. На жаль, визначити присутність в цементі непотрібних домішок візуально навряд чи вдасться, як і неможливо «на глазок» визначити його марку.
Випробування цементу можна провести винятково в лабораторних умовах і тривають вони аж 28 днів: за цей час цей матеріал змішують з водою, відстежують за скільки розчин затвердіє, а після цього перевіряють на міцність.
Тож щоб не потрапити в халепу, категорично не рекомендується купувати цемент де прийдеться: на трасах, з вантажівок, на ринках у випадкових осіб. Як правило, продають таку продукцію без «опізнавальних знаків», в кращому випадку на паперовому мішку буде напис «ПЦ 500» або «М-500» і жодних інших відомостей про товар і його властивості, координати виробника та фасувальника. Це істотне порушення, адже якщо невідомий виробник, то й жодних гарантій, що перед Вами саме будівельний матеріал зазначеної марки, немає.
Отже, купуючи цемент, уважно огляньте упаковку, вона повинна бути міцною, без пошкоджень і мати належне маркування. Крім вищезгаданої інформації, на ній повинен бути вказаний нормативний документ, за яким було виготовлено продукцію та значок трилисника з номером органу по сертифікації. Пам’ятайте, жоден солідний виробник не буде розфасовувати цемент, «як прийдеться».
Обов’язково зверніть увагу на дату виробництва. Науково доведено, що за 1 місяць зберігання цемент втрачає всього 5% від своєї активності. Проте, вже через півроку зберігання цемент може втратити до 50% своїх властивостей! Тому намагайтеся не користуватися матеріалом, який довго пролежав на складі.
Найкраще купувати будівельні матеріали якщо не безпосередньо у виробника, то хоча б в спеціалізованих магазинах, де Вам завжди готові показати усі необхідні дозвільні документи. Вимагайте сертифікат відповідності, наявність цього документу - це одна з гарантій якості товару, яка підтверджується незалежною стороною – органом з сертифікації, та передбачає періодичний контроль якості та безпеки продукції під час дії сертифікату.
Копії сертифікатів відповідності повинні бути, як у відвантажувальних центрів, які займаються фасуванням цементу, так і в магазинів, де його продають. Позначення та найменування цементу в сертифікаті повинно співпадати з маркуванням на мішках. Навіть якщо Вам доведеться заплатити трішки дорожче, Ви без сумніву заощадите, уникнувши багатьох ризиків пов’язаних з використанням матеріалів сумнівної якості, адже застосування неякісного цементу може призвести до того, що з роками споруда почне руйнуватися.
До речі, не забудьте простежити, щоб будівельники, які будуть працювати з цим будівельним матеріалом, клали його «на совість», а не «економили», замінивши левову частину цього будівельного матеріалу піском.
Зачекайте, йде завантаження...
