Що важливо знати дитині про безпеку вдома

Залишаючи одного будинку навіть саму усвідомлену, відповідальну, самостійну дитину не нехтуйте серйозною розмовою про дитячу безпеку в квартирі:

• категорично заборонено включати плиту, брати сірники;
• не можна користуватися певними електроприладами;
• як правильно використовувати електричні прилади першої необхідності (наприклад, чайник);
• у мами та тата є ключі від під'їзду та квартири, тому нікому відчиняти двері не потрібно.

Забезпечте малечу засобом зв'язку для повного спокою, можна встановити систему дистанційного відеоспостереження для оптимального контролю за безпекою дитини в квартирі.

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ НА ВУЛИЦІ

Відправляючи дитину на прогулянку з друзями, до школи, на спортивні заняття без супроводу, переконайтеся, що вона достатньо проінструктована і знає як діяти в ситуаціях, що часто зустрічаються. Розкажіть про головні джерела ризиків — проїжджу частину, машини, людей у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, підозріло активних незнайомців, які ініціюють діалог з дитиною. Інструктаж з техніки безпеки для дітей на вулиці має бути максимально лояльним, щоб дитина переконалася, що зможе правильно вчинити у певній ситуації, зателефонувати родичам, звернутися до перехожих.

ЩО ВАЖЛИВО ЗНАТИ ДИТИНІ ПРО ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ НА ВУЛИЦІ

Важливо навчити дітей попереджати батьків про те, що вони йтимуть до магазину, на прогулянку за межі будинку. До того моменту як дитина почне пересуватися вулицею самостійно, необхідно обговорити правила безпеки в транспорті для дітей, як поводитися з оточуючими людьми, переходити дорогу та рейки.

• Не спілкуйся з незнайомцями, не відповідай на їхні запитання. Якщо дати відсіч самостійно дуже складно, звернися до перехожих, попроси проводити тебе, повідомивши про ситуацію батькам.
• Не відповідай ні на які питання та прохання водіїв, які зупиняються поряд на машині. Не погоджуйся на пропозицію підвезти тебе.
• Важливе правило безпеки в транспорті для дітей: не заходь далеко, краще сідати у першій частині салону, бути у полі зору водія.
• Пересувайся знайомими маршрутами, уникай безлюдних місць, покинутих споруд.
• Не вступай у конфлікти з оточуючими людьми, уникай натовпу.

Список слід підкріпити аргументами, пояснити, чим такі ситуації небезпечні. Інсценуйте поведінку за певних обставин в автобусі, метро, на природі. Це допоможе зрозуміти, наскільки добре дитина сприйняла викладену думку. Перед виходом із дому обов'язково обговорюйте час прибуття додому та попросіть дзвонити вам після прибуття до місця призначення або коли дитина звільниться. На початку це обмежить батьків від зайвих переживань, допоможе адаптуватися до самостійності чада.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ У ШКОЛІ ТА У ДИТЯЧОМУ САДКУ

Під час перебування дітей у школі чи дитячому садку відповідальність за їхнє життя та здоров'я покладається на вчителів, вихователів, викладачів. Однак це зовсім не означає, що батьки можуть так швидко розслабитись. Перед тим, як відправити малюка до навчального закладу, переконайтеся, що йому там буде комфортно.

Подбайте про безпеку дошкільнят як для фізичного, так і для морального здоров'я: попередьте вихователів про можливі особливості харчової поведінки, дізнайтесь докладніше про безпеку приміщення та територію для прогулянок. Не залишайте малюка в садочку на цілий день з першої пори, адже дитяча психіка повинна адаптуватися до сепарації. Поступове збільшення годин перебування в саду допоможе зробити це без травматичності. Обов'язково залишайте заяву, в якій будуть вказані паспортні дані особи, якій ви доручаєте забрати дитину та попередьте про це свого малюка напередодні.

Батьки школярів повинні привчити їх до того, що звернутися за допомогою до вчителя, охоронця чи медичного пункту — це не соромно, якщо в цьому справді є необхідність. Друге ваше завдання: сприяти підтримці авторитету викладачів, адже саме вони проводять інструктажі та встановлюють норми поведінки у школі, що сприяють збереженню життя та здоров'я учнів.

Незалежно від віку чада, завжди цікавтеся як пройшов його день, чи не було конфліктів у колективі. Запитати про це можна як самого малюка, так і викладача, щоб почути об'єктивну думку.