- Чудо Юдо
15 листопада, 09:41
На тему: Чи сядуть чиновники міськради за кермо вантажівки зі сміттям? - Selena2017
10 листопада, 18:20
На тему: Підприємця із Кобеляк засудили за незаконну вирубку дерев - Чудо Юдо
28 жовтня, 11:58
На тему: Міська рада поновила Дмитра Жугана на посаді - Чудо Юдо
28 жовтня, 11:57
На тему: У Кобеляках загорілася церква - Dikaia
28 жовтня, 11:48
На тему: Зимняя куртка – женственно и функционально
Лептоспіроз
Лептоспіроз продовжує залишатись однією із найбільш небезпечних інфекційних хвороб. У цьому році у Дніпропетровській області захворіло на лептоспіроз 10 осіб. Двоє з них померли у зв’язку з пізнім зверненням за наданням медичної допомоги.
Лептоспіроз, який називають ще водною лихоманкою, — гостре інфекційне захворювання, що викликається лептоспірами — мікроорганізмами, які є досить стійкими у зовнішньому середовищі. Цей збудник дуже довго (більше 270 днів) виживає у вологому середовищі (ґрунт, тирса), переносить тривале заморожування. Лептоспіри швидко гинуть при нагріванні: при температурі 50-60 градусів — протягом 25-30 хвилин, а при кип’ятінні — миттєво. Чутливі лептоспіри і до дезінфікуючих засобів та прямого сонячного проміння.
Збудник цього захворювання постійно знаходиться у природних умовах, де хворіють тварини. Хворіти лептоспірозом або бути носіями збудника можуть дикі тварини (польові миші, нутрії, їжаки), свійські тварини (велика та дрібна рогата худоба, свині, собаки), хатні гризуни — миші та щури.
Зараження людей може відбуватися різними шляхами: фекально-оральним, коли збудник потрапляє в організм разом із зараженими харчовими продуктами чи водою; контактним, коли лептоспіри проникають через пошкоджену шкіру або слизові оболонки; аспіраційним, при вдиханні часточок пилу, які містять у собі збудника.
Зараження людей в природних епіцентрах відбувається під час сільськогосподарських робіт (покоси на вологих луках, роботи з зерном і сіном), під час полювання, риболовлі, при вживанні води з відкритих водоймищ для пиття, приготуванні їжі. Можливе зараження і під час купання у відкритих водоймах.
Зараження лептоспірозом може відбуватися також при вживанні в їжу продуктів, забруднених сечею чи виділеннями хатніх гризунів. Такими продуктами найчастіше бувають овочі та фрукти, закладені на зимове зберігання, а також хліб.
Клініка лептоспірозу дуже різноманітна: інкубаційний період (час від зараження до перших проявів хвороби) складає від 2-х днів до 4-х тижнів, у середньому 7-14 днів. Захворювання починається гостро, з підвищенням температури до 38-39 градусів, лихоманки. Спостерігаються болі в м’язах, особливо в ногах, та головний біль. Характерними ознаками є почервоніння та набряк обличчя, почервоніння очей, значне зменшення виділення сечі. Пізніше може з’явитись висип, жовтяниця, збільшення печінки та селезінки, ураження серця, легенів, нирок. Ця тяжка хвороба закінчується смертю хворого в 1-3 % випадків, а під час спалахів летальність досягає 30-35 %. Лікування проводиться тривалими курсами антибіотиків, а успіх лікування залежить від якомога раннішого призначення відповідної терапії.
Заходи профілактики лептоспірозу такі ж, як при кишкових інфекціях, джерелом збудника яких є тварини:
— суворо дотримуватись правил особистої гігієни під час догляду за свійськими тваринами (мити руки, виділити окремий одяг);
— усі пошкодження шкіри обробляти розчином йоду;
— дотримуватись правил водопою тварин, не купатися в місцях, які використовуються для водопою великої рогатої худоби;
— при роботі чи відпочинку на природі оберігати харчові продукти від гризунів, не пити воду з відкритих водоймищ;
— при роботі у вологих місцях (луки, лісові вирубки) взувати закрите взуття, ретельно закривати рукавичками чи пластиром всі подряпини, рани;
— не пити молоко, придбане на ринку, некип’яченим.
Дуже важливо проводити заходи про боротьбі з гризунами: місця, де зберігаються харчові продукти і вода, а також приміщення для утримання домашніх тварин робити непроникними для гризунів; використовувати засоби механічного і хімічного знищення гризунів.
Пам’ятайте, що запобігти цій небезпечній інфекції легше, ніж її лікувати, а своєчасне звернення за медичною допомогою залишає шанси на одужання.
Світлана Тищенко, завідуючий ВСП «Царичанський міжрайонний відділ лабораторних досліджень»
Оксана Нестеренко, помічник лікаря-епідеміолога ВСП «Царичанський міжрайонний відділ лабораторних досліджень»