«Вклавши одну гривню, можна отримати до трьох гривень економії»

Усьому населенню відомо, що більшу частину сімейного бюджету доводиться витрачати на оплату спожитого тепла чи газу. Відомо, що ціни на блакитне паливо будуть постійно підніматись. На превеликий жаль, одержання субсидії для багатьох жителів сільських районів є мало вірогідним явищем. Що ж робити і як вижити населенню?

Як виживати далі?

Спираючись на зарубіжний і власний досвід, пропоную такі варіанти.

Для багатоповерхових будинків:

а) якщо є можливість, то провести індивідуальне опалення;

б) теплоізолювати зовнішні стіни, вікна, підлогу;

в) між радіатором і стіною встановити відбивачі тепла, товщиною не менше 5­6 міліметрів (витрати до 10 %);

г) якщо останній поверх, то теплоізолювати стелю. При цьому бажано використовувати пінопласт. Його теплопровідність у 30 разів менша за бетон, у 15 — за цеглу і в 7 — від глини.

Для приватних будинків і для власників індивідуального опалення:

а) негайно замінити старі котли на ощадливі сучасні;

б) установлювати котли з двома контурами. Вартість гарячої води з котла у 2 рази дешевша, ніж із колонки, і в 3 рази, ніж із електронагрівача. Для порівняння, термін служби електронагрівача ­ до 5 років, котла ­ до 15 років;

в) беручи до уваги, що найголовніший фактор витрати газу залежить від об’єму води в системі опалення, необхідно замінити стальні регістри або чавунні радіатори на сучасні (у 4 рази менше води). Треба усвідомити, що імпортні сучасні котли ощадливі не тому, що «дуже мудрі», а тому, що вони потребують обов’язкової пластикової розводки і сучасних радіаторів, з метою зменшення води в системі опалення;

г) установити циркуляційний насос. На площі 70 квадратних метрів монтаж насоса окупається за два сезони. Насос працює безшумно і споживає електроенергії 30­60 Вт за годину (менше лампочки!);

д) між радіаторами потрібно встановити відбивачі тепла;

е) якщо є можливість, то зробіть теплоізоляцію стін, стелі, вікон і підлоги. Увесь світ теплоізолює будинки. Цей захід дає можливість зекономити до 40 % природного газу.

є) регулярно проводьте чистку сажі в котлах і димоходах.

Слід мати на увазі, що найекономічним у світі газовим опалювальним пристроєм є конвектор (недолік — відсутність гарячої води). За ним слідує парапетний котел (без димоходу). Він має найвищу досконалість теплообмінника, який вважається кращим у Європі (підлогового типу).

Потрібно відмітити, що наше населення буде бідним до тих пір, доки не усвідомить, що найкориснішими затратами є і будуть ті, що направлені на економію енергоресурсів. Ці витрати окупаються і через рік­два економлять сімейний бюджет. Увесь світ давно живе за цими правилами. І тому є пряма вигода для населення відкласти інші сімейні покупки, брати гроші в кредит, позичати у близьких людей і проводити всі можливі заходи із забезпечення економії. У першу чергу, природного газу.

Гроші — не в трубу

Тільки у країнах СНД споживачі природного газу в комунальній сфері та для потреб індустрії використовують газу в 3­5 разів більше, ніж у Європі. Водночас європейські країни впроваджують державні програми з економії газу. Держава стимулює своїх громадян замінювати звичайні настінні котли на конденсаційні (економія до 15 %) та використовувати альтернативні джерела енергії. Особливо активно відбувається впровадження в життя теплоізоляційних програм для населення. Наприклад, «Термодім». У будинках площею 100 квадратних метрів за рік використовується 600­800 кубів газу!!! Практично теплоізоляції немає межі. На тлі постійного підвищення тарифів на газ у населення не залишається іншого вибору, як слідувати по шляху Європи. Із практики відомо, що, вклавши одну гривню в енергозбереження (заміна котла, модернізація опалювальної системи, теплоізоляція будинку), можна отримати до трьох гривень економії.

При зовнішній температурі повітря ­10 °C внутрішня поверхня стіни прогріється до +10 °C, при цьому в приміщенні буде значно тепліше. Це викликає відчутне переміщення холодного повітря кімнатою. При цьому витрата енергії, необхідної для підтримки комфортної температури в приміщенні, значно збільшується. Чим холодніша внутрішня поверхня стіни, тим більше теплого повітря потрібно для його обігріву. До речі, у теплому повітрі міститься водяна пара, яка поблизу охолоджених стін конденсується. На вологих поверхнях осідає пил, що містить цвілеві грибки. Малярські покриття, шпалери і матеріали на основі деревини стають живильним середовищем для поширення цвілі (збудник грізних хвороб). Із точки зору енергозбереження, найбільш ефективним рішенням є зовнішнє утеплення.

Теплоізолюючі матеріали можуть бути натурального і штучного походження.

Природні утеплювачі — очерет, солома, дрібна деревна стружка, тирса.

Штучний утеплювач — пінопласт, найдоступніший у ціновому відношенні. За вартістю 1,5 кубічних метра пінопласту замінять 1 кубічний метр мінеральної вати. Пінопласт товщиною 25 міліметрів за теплопровідністю дорівнює 40 міліметрам мінеральної вати, 90 міліметрам дерева, 350 міліметрам цегляної кладки. Недоліки: боїться прямого контакту з водою, його полюбляють дрібні гризуни.

Пінополістирол товщиною 25 міліметрів дорівнює 30 міліметрам пінопласту, 250 міліметрам дерева, 550 міліметрам цегляної кладки. Крім того, має високу міцність.

Ізолон (спінений поліетилен) — універсальний, легкий, еластичний утеплювач. Термін служби — 80­90 років. Ізолон перевершує мінвату в 15 раз, пінопласт — у 11. Дуже безпечний.

Мінераловатні плити, скловата і ряд інших теплозвукоізоляторів мають свої позитивні і негативні властивості. Залежно від призначення та місця застосування в кожному випадку необхідно консультуватись у фахівців.