Щодо застосування адміністративного арешту майна

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомляє, адміністративний арешт майна платника податків (далі — арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.  

Арешт майна може бути застосовано, якщо: 

• платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває в податковій заставі; 
• фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 
• платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
• відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 
• відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 
• платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі; 
• платник податків не допускає податкового керуючого до складання акту опису майна, яке передається в податкову заставу; 
• платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог податкового законодавства інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
• нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Додатково повідомляємо, що арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону та коштів на рахунку платника податків.