«Золоте» правило агронома: добрив краще не додати

Зараз садівники-аматори масово кинуться висаджувати на своїх ділянках молоденькі плодові дерева та ягідні кущі. При цьому люди часто роблять типову помилку, вносячи надмірну кількість добрив.

Щойно висаджені дерева (перші 2–3 роки) зазвичай не потребують підживлення, оскільки отримують достатньо поживних речовин із ґрунту, в який їх висадили. Якщо ґрунт бідний, можна внести фосфорні добрива на другий рік, але основне підживлення починають з другого-третього року після посадки, коли дерева повноцінно вкоріняться.

Чому не потрібно підживлювати одразу:

• Достатній запас поживних речовин: Ґрунт, підготовлений до посадки, вже збагачений добривами, які забезпечують саджанці живленням на перший час.
• Стимуляція надмірного росту: підживлення на початку може стимулювати надмірний ріст пагонів, що робить їх більш вразливими до хвороб та шкідників, а також не дає дереву добре вкорінитися.

Коли і як починати підживлення

З другого-третього року:

Період активного підживлення починається через 2–3 роки після висадки, коли дерево повністю вкорінилося.

Залежно від ґрунту:

Якщо ґрунт бідний, можуть знадобитися фосфорні підживлення вже на другий рік у середині літа.

Збалансоване живлення:

З початком плодоношення дерев потрібні комплексні добрива, що містять фосфор та калій, а також органічні добрива.

Важливі моменти:

Підготовка ґрунту: Найкраще удобрити ґрунт під час підготовки ділянки, вносячи перегній або нітроамофоску.

Чистота пристовбурового кола: Перед підживленням обов'язково прополоти пристовбурове коло, щоб бур'яни не конкурували за поживні речовини.

З попелом — дуже обережно

У численних інтернет-джерела садівникам постійно радять вносити в посадкову ямку чи просто під рослину попіл. Це є зайвим. Адже ніхто із аматорів не робить аналізу ґрунту, в який садять рослину. Між тим, українські чорноземи в основному є лужними ґрунтами. А попіл ще більше підвищує ПШ. У результаті, земля стає занадто лужною, що шкідливо для більшості окультурених людиною рослин.

Так що попелом, як добривом, краще не захоплюватися. Якщо його й вносити, то буде доцільним розвести одну склянку цього добрива в 10 літрах води і додати туди ще й одну склянку оцту. Тоді попіл закислиться і дійсно принесе користь рослині.

Уточнення: супіщані ґрунти є слабо кислими і в них можна вносити попіл без оцту.

Органічні добрива рослинного походження

Ця категорія створена з рослинних матеріалів: листя, стебла, коріння. Серед найпоширеніших варіантів:

• Компост. Створюється шляхом розкладання органічних матеріалів протягом декількох років. Використовується при посадці та мульчуванні. Середній обсяг внесення — 4 кг на м². Рекомендована частота внесення — кожні 2–4 роки.
• Сидерати. Зелені добрива, які вирощують для подальшого заорювання в ґрунт. Ці рослини накопичують у своїх тканинах азот та інші корисні елементи, які під час розкладання збагачують ґрунт і сприяють його відновленню, а також зменшують ерозію.
• Торф. Склад, що утворився в результаті розкладання рослинних залишків в умовах надмірної вологості. Існує в трьох видах: верховий — дуже кислий, низовий — нейтральний або слабокислий, перехідний — середні показники між верховим і низовим. Є джерелом гумінових кислот, які стимулюють ріст рослин і підвищують їхню стійкість до захворювань.

Органічні добрива тваринного походження

Найбільш ефективні та дієві, а отже популярні добавки. Створюються з відходів тваринництва, багаті трьома ключовими елементами, необхідними для здоров’я та інтенсивного росту рослин — азот, фосфор та калій. Серед них:

• Пташиний послід. Курячий, голубиний, качиний чи гусячий. Ідеальний для внесення восени в рідкому варіанті: розчин розбавляють водою з розрахунку 1:1, настоюють близько 5 діб, повторно розбавляють 1:10 і рівномірно розподіляють по полю.
• Кісткове борошно. Перемелені кістки великої рогатої худоби. Сприятливо впливає на кореневу систему, а також забезпечує тривале живлення рослин.
• Гній. Суміш гною та підстилкового матеріалу, яка проходить до чотирьох стадій розкладання. На четвертій — фінальній — він перетворюється на чорну масу, а на етапі перетворення на перегній, стає пухким і набуває земляного кольору. Це одне з найцінніших добрив, яке можна вносити як весною, так і восени, головне — вранці або ввечері в години найменшої активності сонячних променів.