Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Статтею 49-2 КЗпП передбачено, що про наступне звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в т. ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Чинним законодавством не надано право роботодавцю з власної ініціативи звільнити працівника раніше двомісячного строку попередження про звільнення, але якщо сам працівник виявить бажання звільнитись раніше, ніж закінчиться зазначений строк попередження про звільнення, то роботодавець може здійснити звільнення у строк, про який просить працівник. У цьому випадку вважається за доцільне працівнику подати заяву роботодавцю з проханням скоротити строк попередження про звільнення та зазначити дату, з якої він бажає бути звільненим.
Трудовий договір припиняється відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП з виплатою вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). Колективним договором на підприємстві, в установі, організації може бути встановлено додаткові розміри вихідної допомоги.
Зачекайте, йде завантаження...
