Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або його довіреній особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. Акт про нещасний випадок є підставою для відшкодування витрат на лікування потерпілого та призначення інших соціальних виплат та реабілітаційних заходів в разі встановлення стійкої втрати працездатності. Фінансування всіх соціальних виплат за наслідками виробничої травми здійснюється тільки за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні. При цьому за рахунок підприємства, на якому трапився нещасний випадок відшкодовуються тільки витрати пов’язані із самим процесом розслідування - це транспортні, канцелярські витрати та вартість експертиз необхідних для проведення розслідування. Все це передбачене діючим законодавством та застосовується на практиці з часу заснування Фонду соціального страхування. Ніякі грошові компенсації потерпілому за рахунок роботодавця законодавством не передбачені.
Але іноді трапляються дуже цікаві випадки, і такі факти вже є, коли у не проведенні розслідування зацікавлений не роботодавець, а сам потерпілий, точніше потерпілий використовує нещасний випадок в якості такого собі «бізнес проекту» з метою отримання грошової компенсації, а точніше «відкупу» роботодавця за отриману шкоду внаслідок травмування. І в такому випадку сам потерпілий вже стає суб’єктом правопорушення, з можливістю притягнення його до адміністративної, а можливо і кримінальної відповідальності, в залежності від «заявленого апетиту».
Враховуючи викладене відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кобеляцькому районі ще раз пояснює всім роботодавцям, що відповідно до законодавства роботодавець може бути притягнутий до відповідальності тільки за ухилення від проведення розслідування та приховування нещасного випадку чи професійного захворювання. В разі ж своєчасного проведення розслідування до відповідальності можуть бути притягнуті тільки окремі особи, винні у допущенні нещасного випадку, при цьому підприємству не загрожують ніякі штрафні та фінансові санкції за винятком витрат на проведення самого розслідування. Крім того у будь-який момент (причому на даний час без обмеження терміну давності) потерпілий має право змінити своє рішення про "полюбовне закриття питання" і подати заяву про подію безпосередньо у Фонд соціального страхування, в такому випадку набуває чинності процедура розслідування за юридичним варіантом "втрата працездатності настала не одразу", а на роботодавця неодмінно чекають проблеми у вигляді штрафних та фінансових санкцій з можливими ускладненнями. Тобто ніякі «відкупи» не гарантують роботодавцям «спокійного життя».
Таким чином всі проблеми потерпілого вирішує тільки Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, який, незалежно від досягнутих результатів, оплачує збитки потерпілому із загального казанка добропорядних сторонніх платників.
Зачекайте, йде завантаження...
