Актуальним на цей час є питання, як зняти з реєстрації особу, яка зареєстрована у житловому приміщенні (будинку або квартирі), власником якого ви є. На прикладах власних успішних справ розповідає Лубенський центр правової допомоги.
Існує два шляхи вирішення цього питання: позасудовий та судовий.
Найлегший та найшвидший шлях – за добровільною згодою особи на зняття її з реєстрації місця проживання у вашому житловому приміщенні. В такому разі особа повинна подати заяву до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.
Якщо особа не може самостійно подати заяву, від її імені такі дії може здійснити представник за довіреністю. Орган реєстрації приймає рішення в день подання документів та вносить відомості у паспорт (або інший документ, який посвідчує особу громадянина).
За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання. В такому випадку особі необхідно звернутись до органу реєстрації за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому особа бажає зареєструватися. Адміністративний збір сплачується за одну послугу (а не окремо за зняття з реєстрації місця проживання та реєстрацію місця проживання в іншому житловому приміщенні).
Якщо особа, яка не є членом сім’ї власника, не погоджується на добровільне зняття з реєстрації місця проживання, ви, як власник житлового приміщення, можете звернутись до вищезазначених органів із заявою та документами, які підтверджують, що саме ви є власником житлового приміщення (свідоцтво про право власності на нерухоме майно, інформаційна довідка та ін.). Документи, які підтверджують ваше право власності на житлове приміщення є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.
Слід пам’ятати, що особа, яку без її згоди було знято з реєстрації місця проживання, може звернутись до суду. Отже, позасудовий порядок зняття з реєстрації місця проживання не забезпечує стовідсоткову гарантію остаточності зняття особи з реєстрації.
Інший шлях вирішення питання зняття особи з реєстрації – судовий. Можливість позбавлення особи права на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації в судовому порядку залежить від того, чи належить така особа до членів сім’ї власника житлового приміщення.
Ситуація 1. Особа, яку власник майна бажає позбавити права користування житловим приміщенням (зняти з реєстрації) є членом його сім’ї.
Відповідно до норм Житлового кодексу України, до членів сім’ї власника житлового приміщення належать:
Таку особу може бути позбавлено права на користування житловим приміщенням у випадку, коли вона не проживає у цьому житловому приміщенні без поважних причин понад одного року, якщо інше не встановлено домовленістю із власником житлового приміщення.
У такому разі власник житлового приміщення після спливу 1 року (якщо житлове приміщення знаходиться у приватній власності) або 6 місяців (якщо житлове приміщення знаходиться у комунальній або державній власності) з моменту припинення проживання члена його сім’ї у цьому житловому приміщенні, має право звернутись до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.
Однак, суд в кожному конкретному випадку на власний розсуд встановлює наявність або відсутність поважності причин припинення користування приміщенням у особи, яка не проживала у житловому приміщенні понад встановленого строку.
Ситуація 2. Особа, яку власник житла бажає позбавити права на користування житловим приміщенням, не є членом його сім’ї.
В такому разі власник житлового приміщення в будь-який час може звернутись до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації.
Таку правило висловлено у правовій позиції Судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі №6-709цс16. Зазначена позиція Верховного суду України сформувалась внаслідок розгляду заяви власника квартири про неоднакове застосування судами норм матеріального права.
Після набрання судового рішення законної сили, власнику житлового приміщення необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації: до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, за місцезнаходженням житлового приміщення, або до центру надання адміністративних послуг за місцезнаходженням житлового приміщення, в якому зареєстрована особа.
Приклад 1. До Лубенського Центру правової допомоги звернулась громадянка Є. Вона є власником будинку в селі Лубенського району. В помешканні зареєстровані її син, а також невістка — дружина померлого померлого сина. Проживає у будинку лише її син.
Невістка не живе в будинку 15 років, але до цих пір не знялася з реєстрації. Місце її проживання невідоме, її особистих речей в будинку немає, витрат на утримання майна не несе та сплату за комунальні послуги не проводить.
Призначений юрист Центру Максим Паляниця в суді довів, що невістка без поважних причин не проживає у житловому приміщенні більше 1 року та втратила право на користування житлом.
Позов задовольнили — невістку визнали такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Це буде підставою, щоб зняти її з реєстрації. У рішенні суд послався на ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України: “…член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік…”.
Приклад 2. До Лубенського Центру правової допомоги звернулась громадянка М. Вона є власником двокімнатної квартири в Миргороді. У березні 2008 року з її дозволу у неї в квартирі зареєструвався як член сім’ї її тодішній зять. Однак з липня місяця 2008 року в квартирі він не проживає. Донька у 2010 році із ним розлучилась.
Адвокат Ольга Жиліна довела, що реєстрація зятя створює гр. М., як власнику майна, перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою, зокрема в можливості обміну , продажу чи здачі в оренду. Також реєстрація відповідача в квартирі позбавляє її можливості в повній мірі користуватися належними їй правами по утриманню житла, оскільки вона несе додаткові витрати на сплату комунальних послуг.
Позов задовольнили — зятя визнали таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.
У рішенні суд послався на ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України як і в попередньому рішенні, а також на ст. 391 ЦК України. Остання говорить, що “власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном”.
Приклад 3. До Лубенського Центру правової допомоги звернувся громадянин О. Він розповів, що в місті Миргороді знаходиться квартира, яка в рівних долях належала йому та його батькові. В 2009 році він уклав шлюб з громадянкою К. У 2015 році його дружина гр. К забрала з квартири всі речі і виїхала проживати в іншу місцевість. В квартиру вона більше не приїжджала. З нею він більше не спілкувався. Шлюб між ними розірвано у 2016 році.
Призначений центром адвокат Ольга Жиліна довела, що реєстрація колишньої дружини створює гр. О., як власнику майна, перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою, зокрема в можливості обміну , продажу чи здачі в оренду.
Позов задовольнили — колишню дружину визнали такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Суд послався на аналогічні попереднім прикладам положення статей 391 та 405 Цивільного кодексу України.
Для отримання більш детальної інформації щодо захисту Вашого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права просимо звертатись до Лубенського місцевого центру БПД:
адреса: м. Лубни, вул. Монастирська, 17 (у дворі суду), тел.: (05361) 77-479, (МТС) 095 253 66 14, (LIFE) 063 996 27 61, Skype: lubny-bpd
Зачекайте, йде завантаження...
