Про те, що дерева потрібно правильно і регулярно обрізати, знають навіть садівники-початківці. Але більшість любителів помилково вважають, що ці заходи необхідно проводити виключно у березні-квітні, до розпускання бруньок. Між тим, професіонали обрізають дерева і восени, і взимку, і навіть влітку.
Зараз на календарі — початок лютого. А це означає, що через тиждень-два, зважаючи на температуру за вікном, можна починати обрізати гілки на деревах у своєму саду. Звичайно, у сильний мороз цього краще не робити. Обрізка при мінус десяти буде малоефективною: і дерева можна пошкодити, і самому пальці обморозити. Та оскільки в нашому регіоні в середині лютого вдень дуже часто встановлюється плюсова температура, то можна сміливо починати процес обрізки. І робити це спокійно, нікуди не поспішаючи. Адже навесні роботи у саду та на городі стане набагато більше.
Варто пам’ятати, що обрізання не підвищує, а навіть трохи знижує валовий урожай із дерева. Однак якість плодів стає більш високою. Зрозуміло ж, що краще смакувати десятком великих, красивих, непошкоджених шкідниками і хворобами яблук, аніж трьома десятками напівгнилих «карликів».
У спеціальній літературі описано безліч методів обрізки дерев, але в них садівникові-аматорові важко зорієнтуватися. Так що, фахівці радять насамперед запам’ятати та освоїти ази цієї операції.
Якщо мова йде про молоді дерева, то на них варто різати гілки, які відходять під гострим кутом (менше, ніж 45 градусів). Зокрема ті, що мають тріщини між стовбуром і основою гілки. Якщо цього не зробити, то в майбутньому, через 5-10 років, ці гілки відламаються.
Ціль обрізки молодих насаджень — сформувати малогабаритне дерево: близько 3 метрів висотою і такою ж шириною крону — для яблунь і груш, 2,5 метри — для слив, 2 метри — для вишень. Укоротивши однолітні гілки, ви наповните їхні нижні кінці плодовою деревиною. Прорідивши деревце, створите гарні умови освітлення для кожного листочка.
Якщо молодий сад щорічно правильно обрізати, то власникові не знадобляться ні сходи, ні підпори. Плоди можна буде дістати, стоячи на землі, і всі основні гілки під вантажем урожаю не будуть гнутися й ламатися.
Формування в саду дерев із малогабаритною кроною дає можливість збільшити кількість насаджень у одному ряді. За таких умов яблуні і груші можна саджати через 3-4 метри, сливи — через 2-2,5 метри, вишні — 1,5-2 метри. Така частота насаджень заощадить ваші сотки і підвищить урожайність із одиниці площі.
Варто також звернути увагу на новий метод обрізки старих високих (до 10 метрів та вищі) дерев. Також подібним методом можна обрізати недоглянуті плодові дерева, обрізка яких виконувалася багато років тому.
Ще до останнього часу фахівці рекомендували через кожні два-три роки поетапно знижувати на 1-2 метри одночасно висоту всіх основних кістякових гілок крони. Робити це треба доти, поки дерево не досягне потрібних габаритів.
Цей метод обрізки має свої серйозні вади. Він змушує садівника постійно зрізати з дерева гілки, що приносять урожай. При першому зменшенні висоти гілок у місцях зрізу виростають так звані вовчки, які через два-три роки починають плодоносити. На наступному етапі формування крони їх всі доводиться обрізати, і так постійно.
Тому варто запропонувати новий метод обрізки. З південного боку крони 50% кістякових гілок обрізають усі відразу до потрібної висоти (2-2,5 метри від землі) з переведенням на бічну гілку, а інші — не обрізають. Вовчки, які з’явилися, наступного року проріджують і вкорочують, тобто, формують на плодоносіння.
Через два-три роки після цього точно так само роблять і зі старими гілками з північного боку. Подібна двоетапна обрізка не знижує зимостійкість дерева, одночасно можна щорічно збирати врожай із омолодженої крони.
Коли ж краще обрізати дерева? Практика показує, що весняна обрізка (у січні-березні, до розпускання бруньок) стимулює ріст плодових дерев, а осіння — сприяє утворенню плодових бруньок, хоча трохи знижує зимостійкість дерева.
Зачекайте, йде завантаження...
