З початком квітня в Україну нарешті прийшла справжня весна. І (як завжди це буває) окрім радісного настрою, пов’язаного з пробудження природи, вона принесла ще й безліч клопотів, додала людям роботи. У тому числі і тим, хто полюбляє особисто трудитися в садку. Адже з настанням тепла пробуджуються ще й грибкові та інші хвороби, які можуть знищити не лише майбутній урожай, а й саму рослину.
Усім, хто намагається доглядати за своїм садом «по науці», добре відомо, що для боротьби з хворобами яблунь, груш, абрикос, слив, суниці, смородини, малини та модної нині лохини, професійні садівники використовують засоби захисту рослин, котрі мають загальну назву «фунгіциди». Таких препаратів існують сотні, якщо не тисячі. Для професіоналів пишуть навіть спеціальні програми, котрі регламентують використання того чи іншого фунгіциду. А в період вегетації роблять до двох десятків обробок саду. Усе залежить від погодних умов.
Безумовно, звичайних садівників?аматорів спеціальні програми захисту не цікавлять. У них елементарно не вистачить ні часу, ні коштів для того, щоб застосувати всі необхідні фунгіциди. Окрім того, люди прагнуть, щоб власна продукція була максимально «чистою», тобто вільною від надлишків всякої «хімії».
Щоправда, тут потрібно зробити одне важливе застереження, яке спростовує міф про те, що фрукти, овочі чи ягоди, вирощені у власному саду чи на городі, є «чистими». Насправді, таке твердження далеко не завжди відповідає дійсності. Адже для того, щоб говорити про екологічну «чистоту» продукції, необхідно провести її аналіз на вміст нітратів та інших сполук, які можуть зашкодити здоров’ю людини. А як відомо, ніхто з аматорів таких досліджень не проводить. Для цього не вистачає тих же часу, грошей та й спеціальних лабораторій. Між тим, той же гній, який люблять застосовувати аматори, не є бездоганним продуктом з точки зору екології. Не даремно ж у Європі дуже давно його у звичайному вигляді не застосовують. Якщо фермер у Данії чи Польщі, не дай Боже, внесе коров’ячий або інший гній на своє поле чи в сад, то він ризикує наразитися на страшенні штрафні санкції, його продукцію не дозволять продавати і так далі, і тому подібне. А вносять гній лише після його перевірки і доведення до кондиції. Роблять це сертифіковані фірми, а не самі агровиробники.
Та не будемо про Європу, до якої нам ще дуже далеко. Коротко про випадок з власного сільськогосподарського життя. У свій час автор займався вирощуванням овочів і поставляв їх в різні бюджетні установи. Звичайно ж, роблячи при цьому аналізи в районній санепідстанції. І от, одного разу аналіз зафіксував у столовому буряку трьохкратне перевищення вмісту нітратів. До речі, саме столовий буряк, а не ранні кавуни, дині чи суниця, є своєрідним рекордсменом з цього показника. Він має здатність накопичувати нітрати у величезній кількості. Так от, на ділянці, де виріс «занітрачений» буряк, протягом кількох років не вносилися ні гній, ні селітра чи карбамід. І, навпаки, там, де гній і селітра вносилися, норма вмісту нітратів відповідала санітарно-гігієнічним вимогам. От вам і «чиста» продукція із власного городу.
У «ЕХО» № 11 від 15 березня цього року ми писали про те, як можна використовувати для боротьби зі шкідниками і хворобами карбамід та залізний купорос. Та існує ще цілий ряд способів і препаратів, за допомогою яких можна позбутися небажаних «болячок», якими страждають плодові дерева, ягідні кущі та виноград.
Зараз найбільш актуальним є обробіток саду препаратами, що містять у своєму складі мідь. Не будемо вдаватися у тонкощі біохімії, лише зазначимо, що іони міді затримують, а то й повністю припиняють, розвиток хвороботворних грибків і бактерій. Можливо, хтось ще пам’ятає, як городники-аматори вставляли у кожну рослинку висадженого на грядку помідора тоненьку мідну проволоку. Таким способом вони уберігали свої томати від фітофтори та інших хвороб. Звичайно, гратися з мідним дротом буде далеко не кожен. Та і в дерево його не застромиш. Тому більшість буде користуватися фунгіцидами на основі міді.
Найвідомішим і найстаршим мідьвмісним фунгіцидом, безумовно, є бордоська суміш. Її першим (ще більше ста років тому) застосував виноградар із французької провінції Бордо. І з того часу бордоську суміш використовують в садах, на городах і у виноградниках. Тому можна й зараз, не гаючи часу, обробити дерева саме цим препаратом. Але потрібно знати, що зараз уже категорично заборонено використовувати трьохпроцентну бордоську суміш. Її застосовують лише восени, коли дерева скидають листя, і дуже ранньою весною, коли бруньки ще сплять. Зараз можна використовувати виключно однопроцентну суміш. Цей препарат запобігає виникненню мілдью на винограді, парші та плямистостей на плодових деревах.
Безумовно, головною перевагою бордоської суміші є її низька ціна. Але вона має і свої недоліки. По-перше, потрібно не помилитися з концентрацією, щоб не «спалити» рослини. По-друге, необхідно чітко дотримуватися інструкції на пакеті, зокрема, вливати суміш мідного купоросу у вапно, а не навпаки. По-третє, частинки вапна, які не повністю розчинилися, мають здатність швиденько забивати отвір оприскувача. По-четверте, бордоську суміш не можна змішувати з іншими препаратами, що борються із хворобами та шкідниками. П’ята (і головна) пересторога — бордоська суміш є досить токсичною для людей речовиною.
Та агрономічна наука не стоїть на місці. І зараз можна користуватися десятками препаратів на основі міді, які не мають недоліків старої доброї бордоської суміші. Усі їх перелічити практично неможливо. Тому назвемо лише два. Одразу хочу наголосити, що це не є рекламою саме цих засобів захисту рослин. За критерії відбору були взяті рекомендації двох агрономів?професіоналів, які вирощують лохину та суницю. Обидва підкреслили, що препарати на основі міді є універсальними і їх можна застосовувати й на інших плодових деревах та ягідних кущах.
Отже, чимало садівників починають обробіток з використання препарату «Медян Екстра» (польського виробництва). Під час першої обробки дерава і кущі практично миють. Тобто рідина має стікати по стовбуру і гілках. «Медян Екстра» є гарним профілактичним засобом у боротьбі з грибковими хворобами. Обробку в цьому році почали в першій декаді квітня. Працювати раніше заважали погодні умови.
Через 7–10 днів проводять або повторну обробку тим же препаратом, або застосовують «Чемпіон». Це — гідрооксид міді. Цей препарат також використовують виключно для профілактики хвороб. Якщо не буде рясних опадів, він оберігатиме ваші рослини протягом 20 днів. Продавці стверджують, що «Чемпіон» має здатність захищати від заморозків. Але це може бути лише рекламою.
До збору врожаю міді на ваших рослинах не залишиться, препарати змиваються опадами. Так що про екологічну безпеку можна не турбуватися.
Зачекайте, йде завантаження...
