Періодичність виплати заробітної плати

Нарахування та виплата заробітної плати, начебто, звична справа для бухгалтера, але потребує неабиякої уважності. Адже помилка в розрахунках та порушення строків виплати загрожують відповідальністю не лише бухгалтеру, а й керівнику підприємства чи установи, та порушують права працівників. Спробуємо розібратися зі строками виплати авансу та зарплати працівникам, які висуває трудове законодавство

Строки та періодичність виплати зарплати працівникам закріплені в ст. 115 Кодексу законів про працю України і ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

Цими нормами передбачено, що виплата зарплати повинна здійснюватися:

Регулярно в робочі дні, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

З огляду на це можна сформулювати конкретні  числа місяця, у які потрібно вкластися під час виплати заробітної плати за першу половину місяця (аванс) і за звітний місяць:

1. Зарплата за місяць має виплачуватися не пізніше 7-го числа місяця, а отже, повинна провадитися в період із 1-го по 7-е число.
2. Якщо зарплата за місяць виплачується із 1-го по 7-е число місяця, тоді, аби дотриматися проміжку не більш ніж 16 календарних днів між виплатами, аванс має виплачуватися із 16-го по 22-е число.

Тому й виходить, що підприємство може визначити в колективному договорі такі дати виплати зарплати й авансу, відповідно:

1-е та 16-е (17-е) числа;

2-е та 17-е (18-е) числа;

3-е та 18-е (19-е) числа;

4-е та 19-е (20-е) числа;

5-е та 20-е (21-е) числа;

6-е та 21-е (22-е) числа;

7-е та 22-е числа.

Конкретні строки виплати авансу та зарплати необхідно прописати в колективному договорі чи іншому нормативному акті роботодавця, приміром, у Положенні про оплату праці, що погоджені з виборним органом первинної профспілки чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів — представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом).

Тобто роботодавець має встановити в названих документах саме конкретні дати виплати авансу та заробітної плати, на приклад, 7-е та 22-е число місяця, а не проміжки часу з 1-го по 7-е число та з 16-го по 22-е число місяця.

Однак якщо день виплати збігається із вихідним, святковим або неробочим днем, тоді зарплата виплачується напередодні (ч. 2 ст. 115 КЗпП, ч. 2 ст. 24 Закону про оплату праці). Зважаючи на те що це законодавча вимога, прописувати її в нормах колдоговору чи положенні про оплату праці не потрібно, як і не варто щомісяця в таких документах коригувати дати виплати заробітної плати з поправкою на вихідні дні.