На місці сучасної Карлівки у 70-х рр. 17 ст., напевне переселенцями з Правобережної України було засновано слободу Орчик, яка входила до складу 1-ї Полтавської сотні Полтавського полку. У 1-й чверті 18 ст. землі Полтавського полку між річками Коломак та Орчик було віддано на ранг генералові російської армії І.-Б. Вейсбаху (уродженець Богемії з Карлових Вар). Він і перейменував Орчик на Карлівку. Після смерті Вейсбаха російська імператриця Анна Іванівна подарувала ці землі фельдмаршалу Мініху, який назвав слободу Мініхполь. Є версія, що від нього пішла назва Карлівка, проте справжнє ім'я Мініха - Іоганн Буркхарт Христофор Мініх (нім. Burkhard Christoph Graf von Munnich), в Росії — Христофор Антонович Мініх. У 1742 імператриця Єлизавета заслала Мініха до Сибіру, а Карлівку й інші маєтності подарувала графу О.Г. Розумовському. Після його смерті (1771р.) Карлівка стала власністю його брата, останнього українського гетьмана К.Г. Розумовського. Володіли Розумовські Карлівкою до 1849р., коли дружина Льва Кириловича Розумовського М.Г. Розумовська продала її великій княгині Олені Павлівні, дружині Михайла Павловича, сина імператора Павла І. Селянська реформа, яка ліквідувала кріпосне право в Росії в 1861 році, у Карлівському маєтку була проведена на 5 років раніше {{Л.КОРОБКА,В.СКОБЕЛЬСЬКИЙ "ПЕРШИХ ЗВІЛЬНИЛИ КАРЛІВСЬКИХ КРІПАКІВ", стаття розміщена 17.04.2010р. на сайті газети "Голос України" за посиланням http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=171628 }}.Велика княгиня Олена Павлівна офіційно звільнила від кріпацтва 1856 року 12 сіл і висілків із 7392 чоловіками та 7625 жінками, що проживали в них, і майже 10 тисячами гектарів землі. У 1863 році маєток Карлівка став волостю у Костянтиноградському повіті. З 1873 і до жовтня 1917р. Карлівка є власністю великої княгині Катерини Михайлівни і її нащадків герцогів Г.Г. та М.Г. Мекленбург-Стрілицьких та принцеси О.Г. Саксен-Альтенбурзької.
Після утворення Полтавської губернії Карлівка входила до складу Костянтиноградського повіту. З 1863р. – волосний центр. У березні-квітні 1902р. Карлівка стала одним з центрів селянських виступів. Селянські виступи сталися і під час російської революції 1905—1907рр. З 7.03.1923 Карлівка – центр Карлівського району. Радянська влада в Карлівці була встановлена в 1918 році, а в 1923 році з Карлівської, Білухівської та Варварівської волостей Красноградського повіту був утворений Карлівський район з центром Карлівка.
Вивчаючи історію рідного краю, знаходимо нові, до цього часу невідомі факти з минулого нашого міста. Так, в 1817 році замість дерев’яної Успенської церкви за кошти Розумовських побудовано муровану. (На жаль, в 30-х роках вона була зруйнована). В цій церкві в 1889 році вінчався Панас Мирний з Ольгою Шейдман, батько якої на той час був управителем Карлівського маєтку.
В 1925 році був створений Карлівський район в складі Полтавського округу, в якому Карлівка знаходилась до 1931 року. З 1931 по 1937 роки Карлівка знаходилась в складі Харківської області, а з 1937 року стала районним центром Полтавської області.
З квітня 1957 року Карлівка переведена до категорії міст районного значення.
 Герб міста Карлівка |
