Гордою та мужньою - для останніх, пожилих шанувальників “вождя народів”, злісною та ненависною для людей, родичі яких були знищені за директивами даної людини, та байдужою для молоді.
Старий, але ще міцний пам'ятник тоталітарного режиму, напевно давно знятий з держрезерву.
Більш того, даний пам'ятник являється діючим раритетом колись могутньої держави. Та на свято 92 річниці великого Жовтня, скульптура не отримала “оновлення”, окраски сюртучка, та міцно зжатої кепочки.
Але зупинившись помічаєш два виражених подарунки “вождю”. Скромний вінок, та корзинку з квітами від старших поколінь і великий надпис “КАТ” на мармуровій основі, від сучасників.
Таке життя. Високі та могутні п'єдестали колишніх гнобителів народу, замінюють на невисокі але більш значущі по суті монументи, жертвам від правління горе вождів.
Р.S. До речі, біля будівлі державної адміністрації закладається основа для пам'ятника, чи нової композиції, яка напевно буде прославляти наш український народ.
