Пам'ятник, де ми склоняємо голову, перед безсмертним подвигом радянських бійців в роки другої світової війни. У підніжжя якого, ми стоїмо з мовчанням та сумом в душі, з повагою до загиблих, кладемо квіти, і вшанувавши їх пам'ять відходимо від монумента.
Так повинно бути. Але молодь віком від 15 до 17 років дивиться на це по іншому. В зв'язку з епідемією грипу не працює дискотека в РДК. Молодь незнаючи чим себе зайняти, по вечорам влаштовує “скорботні” збори пам'яті загиблих. Світло та тепло від бронзової зірки, прямо таки манить до себе. Зручно влаштувавшись біля Вічного вогню, та розіклавши “поляну” з пива та сухариків, молодь не дає сумувати мовчазному пам'ятнику. Тут же, юнаки насмічують недопалками від цигарок, і зволожують підніжжя монументу……. , після випитого пива.
Мабуть перестали нині в Лохвицьких школах прививати повагу до людей, які полягли в період другої світової війни. А можливо це по новому, таким чином вшановується пам'ять загиблих бійців.
Як би там не було, це видовище не являється приємним для мимо проходячих людей, які напевно навіть бояться зробити зауваження молодим “захисникам вітчизни”.
