Птаха слухняно поводиться, сидячи на руці Євгена (так звати полтавця), тихенько воркує. Оточуючі з подивом і цікавістю спостерігають за крилатою пасажиркою та молодим чоловіком, що її везе.
Як розповів Євген Бождай, на початку літа він знайшов поранену голубку. Було це неподалік приміщення банку. Молодий чоловік узяв пташку додому і почав виходжувати її.
– Спочатку зшив крильце, але воно не зросталось, – каже Євген. – Тоді я скріпив його як штифтом зубочисткою.
Допомагала сину лікувати голубку мама Євгена Віра Костянтинівна, яка працює молодшою медсестрою онкодиспансеру.
Тепер пташка може літати, але їй ще трохи лячно. Євген називає врятовану «моя голубка», не знаючи то самка чи самець.
Пташка прижилась у родині Бождаїв, навіть подружилась із собакою мисливської породи.
– Пташка походжає по кімнатах, знає, де її їжа і вода, — каже Віра Костянтинівна. – Дивно, що наш собака Джейс породи кокер-спанієль чемно поводиться з пернатою мешканкою квартири. Він не займає її, може хіба що полізти в тарілку з голубкиною їжею, на що пташка відповідає воркотінням.
На вулиці ж Джейс кидається на інших голубів, розганяє їх, адже все-таки мисливської породи пес.
Птаху пробували випускати на волю, але вона повертається на балкон, літає ще погано, а може, звикла до Бождаїв і не хоче відлітати до пернатих.
Тато і мама Євгена люблять тварин, у дворі разом із іншими мешканцями багатоповерхівки постійно підгодовують птаство.
