Олександр Іваніна, перший заступник голови Полтавської райдержадміністрації, розповів «Колу» про основні проблеми звалища, коли вони розпочалися та як можна їх вирішити.
«Вода в Макухівці – непридатна до вживання»
Олександр Васильович говорить, що хоча ділянка, на якій знаходиться звалище, поза межами міста, але віддана у постійне користування комунальному автотранспортному підприємству 1628. Оскільки КАТП належить місту, то й ділянка теж полтавська.
— Перша машина завезла сміття у 40-х роках минулого століття, — розповів Олександр Іваніна. – Організовано звалище було з 60-х років. Зараз товщина шару сміття там – 10 метрів. На початку 2000-х років був припис обласної СЕС про те, що звалище переповнене і його потрібно рекультивувати, але припис ніхто не виконує. Макухівське звалище – екологічна міна уповільненої дії. На даний момент воно взагалі горить, як торф’яник.
Сміттєзвалище знаходиться в басейні річки Коломак, тому йде забруднення поверхневих ґрунтових вод, говорить Олександр Васильович.
— Є дослідження, які доводять, що вода в Макухівці – непридатна до вживання, — стверджує Олександр Васильович. – Тобто найбільше від звалища страждають саме мешканці навколишніх сіл Макухівки та Андрушки. Є не тільки екологічні проблеми, а й соціальні. Біля звалища багато маргінальних елементів. Починаючи від бомжів закінчуючи людьми ромської національності та біженцями.
Мешканці навколишніх сіл часто звертаються до Полтавської районної ради із проханням закрити цей полігон для відходів.
— Але закриття цього звалища, буде для міста, ще більшою проблемою, ніж його функціонування, — продовжує Олександр Іваніна. – Бо потрібно створювати новий полігон, і думати про старий ніхто не буде. Усе сміття потрібно переробити – це єдиний вихід.
Сміттєпереробний завод вирішить багато проблем
Щоб переробити сміття, необхідно збудувати завод. У 2004 році вже була виділена ділянка під будівництво. Місто навіть виділило близько півтора мільйона гривень на підготовчі роботи, але далі справа не рушила.
— Громада Макухівки виставила умови окрім заводу, провести водогін, освітлити вулиці та побудувати дорогу, — говорить Олександр Іваніна. – Ці умови були виконані, але не повністю. Тому люди перекрили дорогу, влаштували мітинги і процес побудови заводу припинився.
Зараз поруч із сміттєзвалищем є вісім гектарів землі. Є маса проектної документації, і райрада зацікавлена в побудові заводу.
— Завдяки такому високотехнологічному і високоприбутковому підприємству можна заробляти гроші, — говорить Олександр Іваніна. – Місту можна буде в буквальному сенсі цього слова заробляти на смітті. Є дуже широкий спектр продукції, яке може виробляти завод: біогаз, електроенергія, технічна вода і так далі. Громада Макухівки навіть може мати там робочі місця.
Якщо прийняти рішення про побудову заводу, обов’язково з’явиться інвестор, переконує Олександр Васильович. — Адже бізнес на переробці сміття – прибутковий.
