Нагадаємо, раніше обласна влада звинувачувала в руйнації історичної пам'ятки лише Полтавський міськвиконком, який вів будівництво біля музею.
«З незрозумілих причин активізувалися тріщини... ми встановили додаткові маячки на фундамент музею і в тріщинах ... чекаємо травня, коли за всіма показниками знизяться грунтові води», - сказав Животенко.
За його словами, фахівці та науковці Полтавського Національного технічного університету ім. Кондратюка та Харківського науково-дослідного інституту розробляють версію сезонного впливу та розмив фундаменту грунтовими водами.
Також геологи розпочали розробку другої версії руйнування музею - наявність підземних ходів під історичною будівлею.
«Облдержадміністрація дала доручення і виділила музею кошти на проведення геологічних досліджень на предмет виявлення порожнеч і підземних ходів під музеєм», - сказав Животенко.
За його даними, з обласного бюджету було виділено понад 1 млн грн, у тому числі на геологічні роботи по музею.
«Ходять по руках цілі схеми з підземними гротами - на делітанскому рівні ... коли ми в жовтні робили свердловини - виявили порожнечу - провалився бур на 3 метри, порожнеча діаметром 2 метри ... Хід підземний якийсь», - зазначив Животенко.
За його даними, проблеми з фасадом будівлі відбуваються вже давно, з початку існування музею.
Третя версія - зсувні процеси всередині пагорба, на якому розташований Краєзнавчий музей.
«Розглядається проблема зсуву грунту - збільшилося навантаження на грунт і зсувні процеси всередині самого пагорба», - сказав він.
На його думку, цю версію також повинні перевірити геологічні дослідження, які почалися в музеї.
