Нещодавно Київський районний суд міста Полтави своїм вироком призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі полтавцю, який у січні поточного року під час розпивання спиртних напоїв убив свого знайомого.
Труп вбитого чоловіка тоді виявили на одній із дачних ділянок у селищі Рибці. Проникаючих ран та порізів на померлому не було, від тривалої дії морозу його тіло було схожим на один великий синець і через це слідів від можливих ударів та отриманих тілесних ушкоджень розгледіти на тілі було неможливо. За таких обставин, усі відповіді щодо причин смерті дали згодом судово-медичні експерти: вони чітко встановили, що чоловік помер від закритої черепно-мозкової травми та крововиливів під оболонку головного мозку, які виникли внаслідок численних ударів по голові. Іншими словами, він помер не власною смертю і не замерз, а його вбили.
Встановити особу померлого оперативним працівникам Київського райвідділу міліції вдалося тоді дуже швидко. Ним виявився мешканець даного селища, тридцятитрирічний Ігор. Під час проведення оперативних заходів по розкриттю даного злочину, правоохоронці отримали інформацію про те, що у померлого був конфлікт із двома його знайомими. Це зацікавило міліціонерів, однак, поспілкуватись тоді з цими чоловіками виявилось не просто. Бо вони підозрювали, що їх будуть шукати, тому намагались за місцем свого проживання не з’являтися. Коли ж їх затримали, стали відомими усі подробиці вбивства.
Як виявилося, за декілька тижнів до трагедії, один із товаришів завітав до Ігора та попросив на деякий час ДВД-програвач, щоб подивитись фільми. Отримавши ствердну відповідь на своє прохання, він сказав, що забере його іншим разом. Коли ж через деякий час знову зайшов до Ігора, то власник оселі звинуватив його та ще одного свого знайомого у крадіжці цього програвача. «Потерпілий» також пригрозив, що якщо річ не повернуть – звернеться до міліції. Подібна заява хоча й здивувала гостя, однак, не налякала: «Якщо я нічого не брав, то й міліція мені не страшна» - подумав тоді чоловік. Однак, реакція ще одного «обвинуваченого», Василя, була зовсім іншою. Чолов’яга раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, тому зайвий раз «світитися» перед міліціонерами йому зовсім не хотілося. Він пішов до Ігора з’ясовувати стосунки, почав перевертати у будинку все верх ногами і знайшов «крадений» ДВД-програвач у шафі. Після такої «знахідки» Василь звинуватив власника будинку у тому, «що він спеціально заховав програвач та хотів його підставити».
«Ігор декілька років тому потрапив у аварію, йому робили операцію на голові і після цього він почав втрачати пам’ять, - розповідала тоді його знайома на ім’я Леся, яка часто допомагала йому по-господарству. – Після цього він завжди ходив із блокнотом і все важливе записував. Ігор часто клав свої речі десь у будинку, а потім не міг їх знайти. Так сталося і цього разу».
Прибираючи кімнату, чоловік прийняв програвач із телевізора та поклав у шафу. Коли ж закінчив прибирання, помітив, що ДВД зник, про те, що власноруч поклав його у шафу - забув. Роздумуючи над тим, де він міг подітися, згадав, що дану річ у нього нещодавно просив товариш і вирішив, що той забрав його без дозволу, тобто, вкрав.
Через декілька тижнів, коли образи, наче, забулись, товариші, яких Ігор звинувачував у крадіжці, вирішили якось у вечірній час забігти до нього на «сто грамів». У домівці разом із власником будинку була і Леся. Чоловіки прийшли не з порожніми руками, тож годину-другу посиділи за столом та добряче випили. Коли ж горілка закінчилась, вирішили всі разом піти додому до Василя, який пообіцяв дати Ігору цигарок. По дорозі захмелілі чоловіки знову згадали образи щодо безпідставного звинувачення у крадіжці.
«Коли ми прийшли додому до Василя, - свідчила Леся, - то він взяв табуретку, вдарив нею Ігора по голові і наніс ще декілька ударів кулаком також у голову. Ігор впав, а Василь сів на нього та знову бив його кулаками в область голови. Від ударів Ігор втратив свідомість, у нього побігла кров».
Після цього Василь наказав жінці принести води, вимити підлогу та вигнав її з дому, а сам із товаришем ліг спати.
Коли чоловіки зранку прокинулись, то побачили, що побитий вже не дихає. Василь розумів, що потерпілий помер від його ударів, тому почав думати, як приховати злочин.
«Василь зателефонував мені, - розповідав його товариш, - і сказав, щоб я терміново йшов до нього. Коли я прийшов, ми взяли тіло і поклали його у старий холодильник. Потім викликали вантажне таксі та відвезли холодильник на околицю селища. Після того, як таксі поїхало, витягнули труп та кинули його недалеко від дачного будинку, а холодильник віднесли в інше місце. Я знав, що якщо не допоможу Василю сховати труп, то він і мене, як свідка злочину, приб’є».
Підозрюваного у вбивстві тоді затримали та помістили у СІЗО. Відносно нього було порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство).
