Вхід | Реєстрація

Теорія відносності

Цього тижня вкотре переконався, наскільки відносним є поняття часу. От 15 хвилин — це багато чи мало? Скоріше, мало, чи не так? Ну що важливе можна встигнути зробити за 15 хвилин? Практично нічого. З цього випливає, що 15 хвилин — дуже малий відрізок часу. Але це коли мова йде про звичайні 15 хвилин. А коли цей час припадає на неймовірної сили грозу? Коли упродовж цих п’ятнадцяти хвилин з неба сипле град розміром із голубине яйце? Напевно, що для жителів Галущиної та Мушиної Греблі, Сухої Маячки, Малих Солонців та Мар’янівки цей малий відрізок часу розтягнувся мало не у вічність. Через продірявлений, мов решето, шифер просто на стелю хати текла вода, від ударів градин вилітали шибки у будинках та скло у залишених надворі автомобілях. І цей, здавалося б, мізерний відрізок часу розділив їх життя на «до» і «після». До цієї п’ятнадцятихвилинної грози у людей були цілі хати, доглянуті городи та більш-менш спокійне життя. Після неї — дахи без шиферу, городи без нічого і життя з думкою: «А як же далі?» І це всього лише за п’ятнадцять хвилин грози.

Є ще менші проміжки часу. Наприклад, секунда. Що можна зробити за секунду? Майже нічого. Але це — лише з одного боку. А якщо це саме та секунда, у яку стається аварія на дорозі? Усе тихо і спокійно, вулицею Нехворощі їдуть машина і скутер. Потім хтось з водіїв порушує правила. Удар. Секунда. І все. Життя їх обох на «до» і «після» розділяє оця маленька, мізерна, ніби зовсім непомітна секунда. Для водія скутера вона стане чи не найстрашнішою у його житті. Тому що за цю секунду йому буквально відриває ногу… Життя, яке у нього було «до» — це якісь плани, задумки, мрії. Життя «після» — це усвідомлення того, що тепер ти інвалід і все раніше тобі доступне лишилося в минулому.

Ці дві надзвичайні події, які трапилися у нашому районі протягом одного тижня, мимоволі наштовхують на філософські роздуми про цінність життя та ціну часу. Адже ми у повсякденному житті не поспішаємо радіти тому, що маємо. Гадаємо: ось куплю ще оце, назбираю грошей на оте і тоді вже, може, стану щасливим. А тут прилітає хмара, падає град — і ти вже не маєш того, що іще вчора було для тебе звичним і буденним. Ти думаєш: «Вернути б назад учорашній день — як би я радів йому! Адже тоді у мене все було добре». Так само і з часом. Кожного дня ми прокидаємося з твердою впевненістю, що у нас попереду — купа часу. Що наші рідні, близькі та друзі, як і ми самі, звісно, житимуть якщо не вічно, то дуже-дуже довго. Що і з нами самими нічого не може трапитися. І тому постійно відкладаємо: «Ось завтра поїду в село, провідаю своїх старих», або «Ну наступного місяця точно зайду до цього друзяки, давно щось ми не бачились», або «Цього літа точно поїду до Львова, два роки вже збираюсь».

Не відкладайте на завтра. А раптом його не буде?


Автор: Володимир Паршевлюк

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
22 червня 2012, 09:27 | Нові Cанжари | Редакційна


1. Анатолій / 22 червня 2012, 09:54
Ти класним демагогом стаєш, Володю(!) Точніше - сентиментальним демагогом. Якість... не найгірша для журналіста... А в історії з градом твоє недремне око не побачило найголовнішого...
Ай!.. яй... яй... яй..!!!!
2. водій / 22 червня 2012, 11:42
Авторе, перш ніж упала градина розміром в яйце, перш ніж відбулося ДТП, и взагалі перед усім щоб то не було, повинна відбутися ціла ниска подій, яка забере або просто багато, або дуже багато часу. Інша справа що ви цього не розумієте, і відповідно не враховуєте. Звертаючи увагу лише на кінцевий результат.

Лише мить, і ось із конвеєра сходить чудовий атомобіль вартістю сотні тисяч. Як же мало для цього потребувалось часу... ага? Така ваша логіка? А те що над цим працювали багато тисяч народу? А ще те що все починалося з проекту який розробляли не один рік? А тещо потрібно було побудувати мегапідприємство? І ще кілометрова стрічка з перепиосм подій, котрі повинні були відбутися для такого "миттєвого" заврешення, ви це все не враховуєте?

пс. Не випускайте цю статтю в тираж. Вона наштовхує на думки що ви писали її у неділлю пізнім вечером, коли вас потягло на філософію, а точніше "на свою волну". Або як виражається блотна сцикопіхота - "ти афтар обкурілся, піші ісчо". Це порада.
3. KING / 22 червня 2012, 12:55
Водій, ви по ходу не зрозуміли суті статті. Стаття не про те, що все у світі відбувається швидко, а про те, що все відбувається помалу, але в одну мить раз - і стався такий пистець, що ніколи б про нього не подумав би. І це в одну мить.

Коли якийсь хлопчик йшов під скелею і його зашибло насмерть каменем то не важливо, що цей камінь лежав там тисячу років, його помалу підточували вода, сонце і вітер, він слабів напротязі віків, важливо те, що він надумав гепнутися саме в той момент, коли під ним знаходилася людина.
Мабуть я такий приклад подав, бо згадав одну коротку розмову. Минулого літа я з товаришем отак лазив по кримських скелях. І був там момент, коли він надумав проскочити певний відрізок через отакий от ненадійний камінь. Я сказав, що не варто. Він у відповідь засміявся: "Та він тут сотні літ лежить, не впав же!". А я відповів, що для того щоб цей камінь посунувся вниз потрібно не сотні літ, а всього лише секунда. Видно у мене тоді виникли думки такі ж як і у Володимира тут. До речі мій товариш таки погодився зі мною.
4. koriolan / 22 червня 2012, 17:43
Статья на лекцию смахивает. Есть ли жизнь на Марсе (Сникерсе)?
Скучно и менторно.
5. Дарія / 22 червня 2012, 18:10
4. koriolan пише:
«Статья на лекцию смахивает. »

4. koriolan пише:
«Скучно и менторно. »

Шкода, що ви не зрозуміли основної суті редакційної. Як на мене, вона змушує задуматись над своїм життям і зробити якісь висновки. Нехнаю хто як, та я особисто їх зробила.
6. koriolan / 22 червня 2012, 20:55
Уважаемая Дарья!
На тему минутности бытия сломали перо не один десяток философов и литературных гениев. Опус Паршевлюка откровенно жалок и по-философски ничтожен.
На днях я стал свидетелем ужасающей сцены: улица с интенсивным движением, водопад ливня, вечерние сумерки и девушка с удивительной фигуркой, переходящая дорогу. Она прикрылась от дождя зонтиком - именно этот злосчастный зонт помешал ей увидеть фары машины. Она лежала под колесами, напоминая только что рожденную из морской пены Афродиту.
Водитель взял ее на руки, уложил в машину и уехал, сигналя сквозь дождь. Как хочется, чтобы она жила.
Как там в Библии: мертвый лев завидует живой собаке. Давайте жить.
7. водій / 22 червня 2012, 21:39
Водій, ви по ходу не зрозуміли суті статті.... Коли якийсь хлопчик йшов під скелею і його зашибло насмерть каменем то не важливо, що цей камінь лежав там тисячу років, його помалу підточували вода, сонце і вітер, він слабів напротязі віків, важливо те, що він надумав гепнутися саме в той момент, коли під ним знаходилася людина.
KING приклад котрий вы привели реально випадковість. Але назвати випадковістью приклади котрі привів автор, ніяк не повертається мій язик, скільки б я не випив.
8. Олексій / 23 червня 2012, 08:50
2. водій пише:
«перш ніж упала градина розміром в яйце, перш ніж відбулося ДТП, и взагалі перед усім щоб то не було, повинна відбутися ціла ниска подій, яка забере або просто багато, або дуже багато часу»


Ну да "І створив борг землю..." далі по тексту)))))

Змінено 23.06.2012, 08:50
9. водій / 23 червня 2012, 11:17
не бог, ітим біьше не борг, а космічні явища

пс. а борги повіддавайте, щоб не бредити ними, і більше не влазьте
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Курс НБУ

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації