У Лохвиці згас Вічний вогонь

Приблизно з в кінці другої декади листопада жителі і гості Лохвиці мали можливість бачити, як біля Монументу загиблим лохвичанам, що знаходиться в самому центрі міста, і повз який проїздить велика кількість транзитних автомобілів щодня, знову не горів Вічний вогонь. Крім того, "Зірка" була покрита чорною поліетиленовою плівкою. Майже рік лохвичани спостерігали, як час від часу згасало полум’я Вічного вогню. Але пальник не був прикритий. А справа ось в чому.
За один календарний місяць нараховувалась сума в кілька десятків тисяч гривень за використаний газ, що вдень і вночі горів біля Монументу. Це було справжньою окрасою центра міста, ну і звичайно, данина пам’яті тим, хто віддав життя за визволення Світу від коричневої чуми. Але міська рада не в змозі оплачувати такі кошти щомісяця. Кілька місяців лохвицька влада зверталась до всіх можливих обласних інстанцій, до керівників нафтогазовидобувних підприємств, що діють на території району. Але все марно. Тож і було прийнято рішення загасити Вічний вогонь і запалювати його лише на державні свята.
Дуже соромно і шкода, що в Лохвиці згас цей Символ пам’яті загиблих на фронтах Великої Вітчизняної. І це при тому, що в Лохвицькому районі добувається 10 відсотків українського газу, а на його території стоять три сотні бурових вишок. А належать вони ясно що не державі, як цього вимагає стаття тринадцята Конституції. Серед них, до речі, "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед". Думаю, назва каже сама за себе, це не українська компанія. От і шкода, що нашим газом розпоряджається невідомо хто (як неодноразово у своїх виступах наголошував депутат-комуніст від Полтавщини С.В. Гордієнко, що ще й досі ніхто йому не дав офіційної відповіді, де чия бурова вишка, куди і по скільки йдуть полтавські газ та нафта). І той невідомо хто чхати хотів на пам'ять тих, завдяки кому він зараз живе і милується синім небом і гріється під яскравим сонцем. Проте, нічне небо Лохвицького району освітлює не один газовий факел. А ще, як свідчать Інтернет-видання, така ж проблема вже не вперше виникає в Україні, в тому числі і на Полтавщині, де добувається третина власних українських вуглеводнів.
Крім того, хотілося б додати, що самі плити, на яких знаходиться "Зірка" Вічного вогню, потребують ремонту, так як вже не одна плита має тріщини. Сподіватимемось, що до 65-річчя Перемоги влада хоч цю проблему зможе вирішити самотужки.
А на закінчення хочеться попросити у ще живих ветеранів і полеглих на війні пробачення за те, що в цей час не горить Вічний вогонь їхньої слави і їхньої пам’яті. Думаю, головне в наш час, щоб ні на мить не згасав вогонь в наших серцях, бо якщо погасне цей вогонь, то його буде значно важче запалити, ніж на Монументі.

Логін:
Пароль:
запам'ятати