Цю історію розповів житель Кобеляк Володимир Петряхін. Чи є вона правдивою, чи вигаданою, сказати важко. Але чомусь думаю, що Володимир говорить правду. Невиліковно хворий чоловік, який, як диво, сприймає кожен наступний день життя. Який сенс йому щось вигадувати?
Уже понад рік Петряхін бореться з раком. До всіх проблем, пов’язаних із страшною хворобою, додається ще й самотність. У Володимира немає рідних чи близьких у місті. І допомагають йому лише нечисленні знайомі та двоє добровільних помічників. А ще книги, яких він зібрав дуже багато. Точніше сказати, книги допомагали. Зараз на їх читання вже не залишається сил. Та й самих книг стало менше.
Кілька місяців тому до Володимира приходили представники однієї з християнських конфесій, що діють у Кобеляках. Вони запропонували матеріальну допомогу на лікування. Але виставили одну умову. У цьому місці автор, як і більшість читачів, одразу подумав про будинок. Та віряни не попросили переписати на них нерухомість. Напевно, то було б занадто: за двісті доларів отримати нерухомість у Кобеляках. А Петряхіну запропонували спалити частину книг, які він збирав і читав. У вогонь мала потрапити література зі східної релігії та філософії, а також праці Реріха і Блаватської. Володимир зізнається:
— Спалив я книги. Плакав і палив. Жити ж хочеться. Щоправда, дещо таки залишилось. Зараз просто роздаю знайомим. Візьміть і ви, що сподобається.
Виявляється, буває й таке у 21 столітті. Книги продовжують спалювати. Навіть ті, у яких записано, що рукописи не горять.
Навіщо це роблять в епоху Інтернету? Адже там, у бездонних нетрях всесвітньої павутини, є місце для всіх без виключення книг, написаних людством. І вже давно можна не утруднювати себе походами в бібліотеку чи витрачати гроші на придбання якоїсь книги. Достатньо зробити правильний запит у пошуковій системі і через кілька секунд, можливо хвилин, ви матимете доступ до інформації. Потрібен Реріх? Він є в Інтернеті. Блаватська, Достоєвський, Ніцше, Ленін чи навіть Гітлер? Та ради Бога, усе є у відкритому доступі.
Та книги чомусь спалюють. Можливо, у цьому є якийсь ритуал, якесь магічне дійство. А, можливо, усе пояснюється набагато простіше. Так, у Інтернеті є незліченна кількість інформації. Але що цікавить більшість жителів планети Земля? Новини, «приколи» на Ютубі, прогноз погоди і порнуха. Тобто, людство не використовує Інтернет для того, щоб здобувати знання. Мережа є банальним способом розважитися, а також подібним до телевізора механізмом маніпуляції людською свідомістю.
А книга… Книга, як відомо, є джерелом знань. Тому й палять паперові книги. А ті, що розміщені в Інтернеті, ніхто не читатиме.
