Читайте також:
ПЕК Полтавщини — на висоті... поки що
Так, держава завдяки нашій області отримала 1 млн. тонн рідких вуглеводнів, з них 460 тис. тонн нафти, інше — газовий конденсат. Багато це чи мало? Для порівняння варто зазначити, що «Укртатнафта» протягом 2009 року переробила 3 млн. тонн «чорного золота». Щоправда, це каспійська нафта, яка надходить до підприємства з Азербайджану.
Природного газу полтавські компанії «видали на гора» більше 8 млрд. м3, що на 7% більше у порівнянні з позаминулим роком. Тим самим було подолано так званий «психологічний рубіж», адже з 1995 року така кількість блакитного палива не видобувалася. При цьому державна частка видобутого газу залишається левовою — 81%. Найбільшу його кількість забезпечило ГПУ «Полтаванафтогазвидобування» — 5,2 млрд. м3, що на 4% більше, ніж у за 2008 році, — зазначив керівник.
Але при цьому існує проблема несправедливої цінової політики. Приватні підприємства реалізовують видобутий газ на свій власний розсуд. Найбільш ліквідним сегментом споживання є промисловість, яка закуповує блакитне паливо за ціною близько 2700 грн. за 1 тис. м3. Населення ж купує його за ціною до 1000 грн. за 1 тис. м3 — в залежності від обсягів споживання у рік. Але державні підприємства не мають права встановити власну ціну на свій товар — навіть у межах собівартості, вони вимушені віддавати його майже задарма — по 300 грн. за 1 тис. м3. А уряд у той же час проводить політику подвійних стандартів, оскільки такий самий газ з Росії коштує вже більше 300 доларів за 1 тис. м3.
— Що відбувається? Дискредитується наш виробник — раз, вимиваються обігові кошти у вітчизняних підприємств — два. І, найголовніше, без вкладання коштів у модернізацію зникає майбутнє у всієї галузі в державі, — зазначив Тарас Ткаченко.
Проблеми паливно-енергетичного комплексу в розрізі розробки надр з кожним роком стають все загрозливішими. Видобуток вуглеводнів відбувається на фоні виснаження розвіданих родовищ. За 15 років від’ємне сальдо між видобутком та розвідкою склало 10 млн. тонн умовного палива. Оскільки поклади вуглеводнів на глибині від 4 до 5 тис. м майже всі вибрані, тобто працюють на остаточне виснаження, настав час заглиблюватися до 6 тис. м — для того, щоб зберегти видобуток на рівні минулого року. Але відповідного обладнання для цього у державних підприємств немає — через відсутність фінансування з Державного бюджету та відсутність власних вільних обігових коштів для модернізації. На відміну від приватних. Так, одна з них нещодавно придбала в Європі два великих бурильних верстати, які можуть заглиблюватися до 8 тис. метрів, — повідомив Тарас Ткаченко.
Інша проблема, вирішення якої могло б значно посилити соціально-благодійну допомогу районам, полягає у відмові уряду залишати частину рентних платежів в області. За розробку надр та погіршення з зв’язку із цим екології на місцях, всі підприємства нафтогазового комплексу Полтавщини сплачують у державну казну рентних платежів близько 2 млрд. грн. на рік. Обласна влада неодноразово пропонувала незначну частину цих коштів залишати Полтавщині — для відновлення розбитих доріг, очищення води та інших нагальних потреб. «Навіть 10%, а це близько 200 млн. грн., нам вистачило б для того, щоб вирішити всі болючі проблеми», — зазначив керівник.
| Полтавщина | Фінанси
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
