В Україні цей фільм із перших годин чуток про зйомку викликав неймовірний ажіотаж, адже вперше з початку військових дій на Донбасі вітчизняний глядач мав можливість стати свідком першої повнометражної картини, яка б відображала, ймовірно, найкривавішу сторінку в 26‑річній історії незалежності.
Хто очікував потік пропаганди, відразу ж розчарується, адже режисер на цьому практично не акцентує увагу. Протягом усього фільму герої, глядачі, автори намагаються відповісти на питання: «Яка у тебе мотивація бути тут?». Адже всі основні герої не схожі один на одного, що тільки підтверджує факт про те, що події, які почалися в 2014 році, торкнулися кожного, незалежно від того, ким ці люди були до цього.
Про акторський склад багато говорити не доводиться, для багатьох «Кіборги» — перша серйозна роль у житті. Та можна стверджувати, що чоловіки справилися з нею дуже непогано.
Окремо хотілося б подякувати Ахтему Сейнтаблаеву, який узяв на себе відповідальність знімати цей фільм. Хоча деякі глядачі і намагалися дорікнути Ахтему в пародіюванні голлівудських блокбастерів, вважаю, що цього в фільмі і близько немає. Фільм зовсім про інше, він про тисячі зламаних життів, про тих людей, які ціною власного життя відстоюють принципи і захищають країну.
Дуже запам’ятався момент діалогу українського військового (позивний «Серпень») з полоненим ополченцем. Тут глядач бачить чергову сутичку «радянських» цінностей з «європейськими». У підсумку стає очевидним, що в кожного правда своя.
