16 лютого Великобагачанський суд Полтавської області оштрафував та відпустив трьох керівників поліції Лубенського району, винних у хабарництві. Виявилося, що підприємниця, у якої вимагали цей хабар, дізналася про вирок з публікації інтернет-видавництва «Полтавщина». Жінка розповіла, для чого поліцейським потрібна була неправомірна вигода, і чому саме деревиною.
Поліцейські блокували обробку лісу, поки підприємниця не почала шукати із ними зв’язку
Тетяна Дем’янчук — директор деревообробного ТОВ «Агат» з 2013 року. У липні робочі повідомили, що на пилораму підприємства навідалися правоохоронці. Пізніше з’ясувалося, що серед них був Василь Овчаренко — начальник Лубенського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області. У 2016 році він провалив переатестацію, але поновився через суд.
Вони обійшли виробництво, спробували «причепитися» до відсутності вогнегасника (бо представилися робітникам як пожежники), обійшли пилораму, естакади, зробили заміри деревини та пішли. Робітникам пилорами показали світлини «гостей» і ті вказали на чоловіка, який вимірював товщину стовбурів. Це був Василь Овчаренко. Також він приїздив в ліс із підлеглими на місце, де заготовлялася деревина, і власноруч міряв діаметр пеньків.
Після цього, упродовж серпня, кілька автомобілів із дровами, які возилися за договором на «Лубнимаш», були затримані і доставлені до Лубенського відділу поліції. Підприємниці не пояснювали причину затримання і акти про правопорушення, пов’язанні з цим, не складалися.
— Так повторювалося дуже багато разів. Машини відпускали вже надвечір. Ми не могли працювати, робота навмисне блокувалася. Навіть пилорама більше тижня була закрита, бо не було деревини. Тому я попросила про зустріч із Василем Овчаренком. Прохання передала через Юрія Лапка (інспектора сектору реагування патрульної поліції Лубенського відділу поліції — ред.), якого знала особисто, — розповіла Тетяна Дем’янчук. — Ми зустрілися у його кабінеті. Овчаренко одразу сказав: «Хочете тут працювати і щоб ніхто не займав — давайте співпрацювати. Тоді ми вас захистимо і ніхто вам не буде заважати». Я зрозуміла, до чого він веде і спитала, чого хоче. Овчаренко комусь зателефонував і сказав, що потрібна деревина. Достатньо лісу, який підходив за параметрами, у мене не було. Він сказав, що це не страшно і я можу віддати частинами.
Деревина була потрібна для огорожі на дачу вищого за посадою поліцейського — для просування по службі
З’ясувалося, що дошки потрібні були для «Олега», якому треба було обгородити близько 50 га ділянки.
— Він не називав прізвище, але мені стало відомо, що мова йде про Олега Микитенка — начальника управління внутрішньої безпеки в Полтавській області. За словами Овчаренка, той обіцяв взяти його до Кременчука. Юрію Лапку Василь Овчаренко теж обіцяв посаду, — розповіла Тетяна Дем’янчук.
Саме до будинку Олега Микитенка у Диканському районі був доставлений перший транш деревини. В рамках слідства там проводили обшуки, але їхні результати далі судових ухвал не пішли і до вироку не потрапили.
У день першої зустрічі Василь Овчаренко познайомив підприємницю із своїм заступником Олегом Єрмаком.
— Сказав, що він якийсь час буде відсутній. Як я дізналася пізніше, Овчаренко поїхав до АТО. Тоді ж він сказав — якщо його не буде, то усі питання можна буде вирішити через Єрмака, — додала Тетяна Дем’янчук. — Перша партія складалася із 3,5 м³ дощок, які ми виготовили за розмірами, що вказав Василь Овчаренко.
Після цього підприємниця звернулася до прокуратури. Ті відкрили провадження. Перед цим вона зустрічалася з працівниками СБУ. За її словами, ті просили підприємницю «взяти Овчаренка, бо він вже усіх дістав, а їй боятися нічого і всі збитки та затрати повернуться».
— Я погодилася, бо виходу не було. З однієї сторони — «душили» матеріально, а з іншої — «давили» морально. Та й допомоги не було звідки чекати і не було куди скаржитися, якщо сам начальник поліції так «пресує», — поділилася підприємниця.
Вже будучи в АТО, Василь Овчаренко подзвонив Тетяні Дем’янчук і сказав, що потрібно ще дещо. Телефоном не хотів цього обговорювати. Сказав зустрітися з його заступником, який все їй пояснить.
Тепер питання вона мала вирішувати через Олега Єрмака, яким з АТО керував Василь Овчаренко. Мова йшлася вже про 20 тисяч гривень додатково, крім деревини. Після обговорення цієї суми, на другий день, о 10-й ранку до під’їзду будинку потерпілої на службовій машині під’їхали Єрмак та Лапко. Вони сказали, що їм ще потрібно поки що три машини дров твердої породи. Куди їх доставити, вони повідомлять.
Як з’ясувалося пізніше, дубові дрова доставили до двору колишнього «Валтекса» підприємцю, якому поліцейські були винні кошти за встановлення пластикових вікон. Цей борг вирішили покрити дровами за рахунок Тетяни Дем’янчук. Всі розмови фіксувалися на відеокамеру, заховану в одяг потерпілої, і писалися на диктофон. Після кількох поставок дощок та дубових дров вимагачів затримали.
Поліцейські відбулися лише штрафом, бо справу перекваліфікували
— У справі я йшла як потерпіла. Мені обіцяли, що повідомлятимуть про усі судові засідання і що ці поліцейські відшкодують мені збитки. Адже частина вилученої деревини досі на зберіганні у правоохоронців. Плюс я витратила власні кошти на транспортування дров і деревини, погрузку, платила людям, які працювали в лісі і заготовляли деревину, своїм працівникам на пилорамі. Про вирок я дізналася лише після публікації. В прокуратурі я написала заяву, як потерпіла, в якій все описала, тому не розумію, як можна було підписувати угоду, не узгодивши це зі мною, — поділилася підприємниця.
Крім того, ще раніше слідчі змінили кваліфікацію справи на більш м’яку. Провадження було відкрите за ч.3 ст.368 ККУ (одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди). Під час розслідування провадження перекваліфікували на ч.2 ст.369-2 ККУ (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, або пропозиція чи обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди).
За першою статтею поліцейським загрожувало від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. За другою — лише від 12,8 тис. грн до 25,5 тис. грн штрафу або від 2 до 5 років позбавлення волі.
Підприємниці не відшкодували збитки, а вилучені дошки сказали забирати самій
Тетяна Дем’янчук приїжджала до Полтави на зустріч із прокурором Оленою Гомлею, яка вела цю справу. Чіткої відповіді на питання, чому потерпіла не знала про засідання і чому змінили статтю, прокурор не надала. Також вона не віддала усі матеріали справи.
— Коли я спитала про відшкодування збитків, мені відповіли: «Приїжджайте і забирайте свої дошки. Частина лежить у Лубнах, частина — у Полтаві». Тобто я маю знову витрачати кошти на те, щоби перевезти їх назад. Це по-перше. По-друге, дошки ми розпилювали за замірами, які вказав Овчаренко. Зараз я їх нікому не продам. На такі мої аргументи у прокуратурі відповіли: «Продасте на дрова». Але ж це зовсім різні гроші. В мене зараз зарплату нічим платити працівникам, бо я втратила багато коштів. Мені навіть довелося продати частину техніки, — пожалілася Тетяна Дем’янчук.
«Між собою» правоохоронці розповіли, що Василь Овчаренко вирішив питання свого вироку грошима. Ще підприємниці повідомили, що всі троє чекають, коли судовий вирок внабере законної сили, а тоді вони помстяться, спалять пилораму і таке інше. А співробітники СБУ знову пообіцяли Тетяні Дем’янчук допомогти із відшкодуванням збитків та поки ніяких результатів не повідомили.
Жінка більше не хоче мовчати і чекати допомоги від правоохоронців. Вона найняла адвоката і планує оскаржувати вирок лубенським керівникам поліції у суді.
Довершує цю історію той факт, що після таких діянь один з поліцейських зміг поновитися на посаді. 3 листопада 2017 року начальник ГУНП в Полтавській області Андрій Замахін підписав накази про звільнення усіх трьох. У січні 2018-го Олег Єрмак поновився через суд. Повторити успіх колеги намагався і Юрій Лапко, та марно.
