Якщо трішки пофілософствувати, а кінець року до цього спонукає, і посипати метафорами, то людське життя можна порівняти з дитячою розмальовкою. Знаєте, є такі популярні розвиваючі забавки, коли дитині дарують книжечку з готовими контурами малюнків, а вона вже сама розфарбовує їх.
Щось схоже відбувається з усіма нами у дорослому житті. Доля дає нам шаблон, якусь ситуацію, якусь подію, якийсь часовий проміжок. Він уже готовий, щось змінити у ньому неможливо. Але доля дає нам і різнокольорові олівці. І далі все залежить від нас самих. Захочемо — розфарбуємо все чорним, захочемо — яскравими життєрадісними кольорами. І від цього одна й та ж ситуація буде виглядати по-різному.
Зараз нам, українцям, доля запропонували не найкращий шаблон для розфарбування. Більше того, вона навіть запропонувала базовий колір. Який? На мою думку, він сірий. Усе в нас зараз якесь сіре або сіреньке. Сіреньке матеріальне становище у більшості з нас, сіренькі політики, туманні перспективи, сірі міста, села, вулиці. Навіть військовий стан, запроваджений у частині України, якийсь сірий. І чорного у ньому нібито немає, але й життєрадісними фарбами він не сяє.
Між тим, на календарі вже кінець грудня. А це означає, що попереду в нас усіх ціла низка свят. А вони якось не відчуваються, чи не так? Принаймні, від багатьох людей доводиться чути скарги на безрадісність, на відсутність передчуття свята. Діти — це інша справа. У них голови ще не задурманені, вони не напружують свій мозок думками про кризу, вибори, військовий стан.
А ось дорослі… Днями зателефонувала жителька Кобеляк. Згадала про відсутність передсвяткового настрою. Каже:
— Виходжу ввечері на вулиці Кобеляк і не бачу того, що невдовзі відзначатимемо Новий рік. Де оте «свято наближається, свято наближається»? Де гірлянди на фасадах будівель, де святкова ілюмінація? Немає. Усе якесь сіре та безрадісне.
Дійсно, із «свято наближається» у нас не надто добре. До Нового року якихось десять днів, а у Кобеляках лише міська рада спромоглася поставити і прикрасити ялинку. Окрім того, посадовці ще й два дерева на вході у міськраду гірляндами прикрасили. Молодці, тут потрібно віддати їм належне. Нібито й дрібниця, і грошей великих не потребує. Але проходиш поряд і одразу виникає відчуття свята. Того, що таки ж наближається.
Але одних лише зусиль міської влади замало. Жінка, яка телефонувала, запропонувала:
— У нас в місті досить багато потужних, розумних та енергійних підприємців. Вони могли б прикрасити фасади своїх магазинів, інших об’єктів. Я не кажу про якусь суперілюмінацію. Думаю, що кількох гірлянд буде достатньо. Але тоді на вулицях уже з’явиться ота атмосфера свята, у людей буде більше позитиву. Напишіть про це. Можливо, люди відгукнуться, зроблять свято і для себе, і для інших.
Важко не погодитися. Шаблон у нас є. Є місто, є вулиці, є фасади. Але вони — сірі. І в наших силах розфарбувати їх. Хоча б на місяць.
Із святами усіх!
