Охоронець розважального закладу вважає, що чоловік, який на нього напав із ножем, свідомо завдавав ударів, котрі могли стати смертельними.
Постраждалий зараз знаходиться на лікуванні в Кобеляцькій центральній лікарні. У понеділок працівник редакції зустрівся із ним. Розмова відбулася прямо в лікарняній палаті.
Торс молодого чоловіка зараз захищає спеціальний корсет, на обличчі — бинти і вати. Але свіжий рубець на щоці видно навіть через них. Охоронець говорить, що на тілі в нього — шість ножових ран. А всі удари, які завдавав бешкетник на дискотеці, були направлені в область життєво важливих органів.
Чоловік розповідає:
— У той вечір я звично виконував свої службові обов’язки. Помітив, що троє молодиків б’ють хлопця. Втрутився в ситуацію. По одному я виштовхав усіх бешкетників у вестибюль дискотеки, щоб потім вивести їх на вулицю. Один із них почав задиратися і до мене. Я йому сказав, що виконую свою роботу. Молодик запропонував: «Давай вийдемо і поговоримо по-чоловічому, один на один. Я погодився. Сказав «Без питань». Я взагалі ставлюся до таких ситуацій дуже спокійно. У всі часи і у всіх народів чоловіки билися між собою. Напевне, це ще прадавні інстинкти працюють — виясняють, хто сильніший. Якщо поєдинок чесний, один на один, без застосування якоїсь підлості чи зброї, то все закінчується нормально. Побилися, потім потисли руки і розійшлися. На дискотеці, як і у всіх місцях, де збирається молодь, такі конфліктні ситуації також трапляються. Але не так уже й часто. Років два–три тому бійок було набагато більше.
Чоловіки вийшли на вулицю. Охоронець стверджує, що не помітив, що в руці його супротивника затиснутий ніж. Зрозумів це лише після того, як отримав удар в область серця. За його словами, у ході бійки супротивник кілька разів бив його ножем, а зупинився лише після того, як охоронець, який давно займається боксом, зумів завдати акцентованого удару в голову.
Він розповідає:
— Після того, як я йому попав у голову, він «поплив» і каже: «Ну що, все?». Це він зрозумів, що вбити мене не вдасться, і так вирішив «помиритися». А я дивлюся на себе — весь у крові і кишки видно.
Охоронець наголошує на тому, що розбишака свідомо намагався його вбити. Він каже:
— Я сам служив у десантних військах. Усе життя займаюся спортом, зокрема — боксом. Тобто маю непогану фізичну підготовку. І я розумію, що він намагався мене вбити. І він вчився вбивати. Не знаю де, у армії чи в іншому місці, але саме вбивати супротивника ножем. Висновок роблю за характером ударів. Він бив в область серця, печінки і в скроню. А ще, коли зрозумів, що швидко вивести мене з ладу не вдасться, — у ногу, щоб знерухоміти. Якби не моя боксерська підготовка, він би мене вбив. Так лікар мені розказав, що кінчик ножа не дістав до серця якихось півтора сантиметри. До речі, дякую кобеляцьким медикам за професійну допомогу. Вони спрацювали дуже чітко.
Свою розповідь постраждалий у бійці охоронець закінчив так:
— Чому я все це розповідаю. Цілком можливо, що справу спробують «зам’яти». Якщо він ще дійсно був у АТО, то такий розголос нікому не потрібен. Владі потрібні герої, а не вбивці. А цей чоловік небезпечний для суспільства. У всі часи і у всіх народів були люди, які і в армію йшли, щоб мати можливість убивати. На мою думку — це саме такий випадок.
P. S. Фотографуватися охоронець відмовився.
