Бджоли не винні. Що призвело до загибелі бджіл у Кобеляцькому районі?

Бджоли не винні. Що призвело до загибелі бджіл у Кобеляцькому районі?

Неякісні пестициди дрібних сільгоспвиробників, поширення небезпечних хвороб бджіл, відсутність державної підтримки галузі — саме це могло стати причиною загибелі медоносних комах на Полтавщині.

Загибель бджіл сьогодні — проблема, актуальна для всієї країни. Нині кожен третій рій бджіл на Полтавщині перебуває на грані вимирання. Причини достеменно невідомі, їх дослідженням наразі займаються науковці. Фахівці ж припускають, що це може відбуватися внаслідок невідомих хвороб бджіл, ослаблення імунітету, електромагнітного випромінювання, одне з джерел якого — мобільний зв’язок.

Пасічник з Кобеляцького району розповідає, що здивувався, коли побачив, що немає польоту бджоли. А коли підійшов ближче, то побачив, що біля вуликів лежать мертві комахи. Відкривши ж вулик, він помітив, що бджола падає з рамки і в конвульсіях крутиться на місці, а потім буквально протягом хвилини гине.

Інший пасічник розповів, що останнім часом помітив: комахи падають біля вулика, неначе чимось вражені.

Проблему вимирання бджіл жителі Кобеляцького району пов’язують з діяльністю агровиробників. Та чи так це насправді?

Вплив аграріїв можливий, але малоймовірний

У регіоні працюють великі агровиробники: «Ukrlandfarming», МХП, «Кернел», «Агропросперіс», «Астарта-Київ», ІМК, «Укрпромінвест-Агро», «Агротон», «Агрейн»: https://latifundist.com/rating/top100. Ці підприємства надають десятки тисяч робочих місць на Полтавщині, сплачують сотні мільйонів гривень податків та втілюють соціальні проекти.

Великі аграрні компанії системно працюють, у них налагоджені виробничі процеси. Вони використовують сучасні добрива й засоби захисту рослин, сертифіковані для застосування в Україні та країнах Європи, що доводить безпечність засобів та їхній мінімальний вплив на навколишнє середовище. Ці препарати не несуть токсичної шкоди для тварин, в тому числі і для бджіл.

Крім того, згідно законодавства, аграрії заздалегідь попереджують голів відповідних сільрад, громадськість, зокрема і пасічників, про обробіток полів.

Водночас агровиробники самі зацікавлені у розвитку бджільництва — навіть створюють власні пасіки або співпрацюють з місцевими пасічниками. Адже бджоли збільшують врожайність окремих сільгоспкультур на 10-20%, запилюючи їх.

Однак, окрім великих агровиробників, у регіоні працюють аграрії з меншим земельним банком й іноді застарілими підходами в агровиробництві. Часом, вони можуть порушувати норми внесення і встановлені стандарти, використовувати препарати або ж пестициди сумнівної якості і без належної сертифікації.

 

Хвороби бджіл завдають збитків пасічникам

Не слід відкидати й інші версії — насамперед хвороби бджіл. Останнім часом серед них швидко поширюється дуже небезпечне захворювання — вароатоз. Його збудник — кліщ варроа — харчується гемолімфою з крові бджіл, викликає ослаблення організму комахи та переносить інфекційні захворювання.

Існують й інші хвороби бджіл, які поширені на Полтавщині, зокрема гнильці, аскосфероз, вірусний параліч. Досить захворіти одній комасі або невеликій групі, щоб заразилися решта дорослих особин і личинок не тільки родини, але й інших сімей на пасіці.

Пасічники, які вели системну й ефективну боротьбу з вароатозом, не зазнали таких втрат. Крім того, противароатозні препарати діють також і на мікроскопічного кліща, який переносить акарапідоз. Тому за відсутності зовнішніх ознак вароатозу, що часто мало місце і знижувало пильність пасічників, саме акарапідоз міг завдати основних збитків. На думку науковців, це відбувається і через збільшення популяції кліщів, яка спостерігається останні кілька років.

Пасічникам на замітку

Багато факторів впливає на розвиток і життя бджолиних сімей. Тому конкретної відповіді, чому гинуть чи залишають свої домівки ці комахи, немає.

У розвинених країнах влада виділяє кошти на утримання бджіл. В Україні ж бджола потребує захисту як на місцевому, так і на державному рівні.

На переконання бджолярів, галузь необхідно вдосконалювати та робити ефективнішою. Йдеться про:

  • проведення заходів для збереження та розширення кормової бази бджільництва: покращення луків за рахунок підсіву певних трав, недопущення вирубування зелених насаджень та випалювання луків — спалювання стерні призводить до загибелі бджіл, а то й пожеж на пасіці;
  • ветеринарне обслуговування пасік;
  • удосконалення селекційної та племінної роботи в бджільництві;
  • матеріальну підтримку пасічників із боку держави та місцевої влади зокрема.

Важливо й самим пасічникам шукати спільної мови з агровиробниками. Уникнути конфлікту між пасічниками й аграріями можна завдяки якісній комунікації.

Зокрема, пасічникам рекомендуємо:

  • зареєструвати пасіку за місцем проживання, щоб агровиробники знали про її існування;
  • вивезти пасіку на період до 5 днів не менше, ніж на 5 км від зони обробки полів авіаційним методом. При наземній обробці пестицидами — на відстань від трьох до п’яти кілометрів;
  • повідомити власника або користувача земельної ділянки, якщо плануєте перевозити пасіку до медоносних угідь.

Натомість аграріям Держпродспроживслужба рекомендує:

  • не пізніше, ніж за три доби до обробки полів, повідомити органи місцевого самоврядування, районні чи селищні ради через ЗМІ про те, коли і чим оброблятиметься поле;
  • не пізніше, ніж за три доби до обробки полів розмістити оголошення в людних місцях у найближчих населених пунктах, вказавши компанію, культуру, назву препарату, час ізоляції бджіл та контактну особу;
  • не допускати обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл;
  • роботи з пестицидами проводити в ранні ранкові або вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках.

Приклади мирного співіснування на Полтавщині існують. Наприклад, деякі пасічники з Полтавського району взагалі не практикують перевезення бджіл. Незважаючи на те, що пасіка весь час стоїть на одному місці, а навколишні аграрії при цьому обробляють поля, скарг про загибель бджіл внаслідок отруєнь не виникає. Секрет — у дружніх відносинах із місцевими аграріями.


Автор: ГО «Полтавщина Аграрна»


10 травня, 14:09 | Кобеляки | Суспільство

1. ИВЕН / 11 травня, 08:10
Ці препарати не несуть токсичної шкоди для тварин, в тому числі і для бджіл.

пиз.. дёшь полная-пускай опрыскивают у себя на дачном участке....
2. Maksym / 11 травня, 14:24
Стаття просто бомбезна. Агрохолдінги не винуваті, бо вони хароші, винні дрібні фермери, держава і життєві обставини.
"Багато факторів впливає на розвиток і життя бджолиних сімей. Тому конкретної відповіді, чому гинуть чи залишають свої домівки ці комахи, немає." - тобто коли вчора, позавчора, на минулому тиждні, й у тому місяці все з бджолами було нормально, а після обробки сусіднього поля пестицидами вони з усіх вуликів одночасно посипалися, то це совпадєніє.
Мова не йде про зменьшення загальної кількості бджолосімей в Україні, вона зростає. Пасічники вимагають припинити потрави бджіл. Одним попередженням за три доби пореєстрованих пасік питання не вирішіться. Потрібно дотримуватись існуючих регламентів застосування отрутохімікатів і все.
Є ще моя особиста вимога: не просто проводити роботи в ранні ранкові або вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках, а проводити їх вночі. Багато хто так і робить. Зараз в усіх холдінгах техніка обладнана навігаторами та автопілотами, на посівній тракторист зайвий раз за кермо не хапається, бо руки відірве (жартую), тобто технічно це можливе.
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації