Зустрів на «воговській» заправці знайомого. Той, привітавшись, запитав:
— Тобі не здається, що нас знову на..ли?
—???
— Та на виборах.
— Мене — ні. Я про завищені і нічим не обґрунтовані очікування суспільства писав неодноразово.
— А мене — так. Я голосував за Зеленського, а тепер щось не можу зрозуміти кроків нової влади.
І чоловік розповів анекдот.
Дві голодні й хитрі миші прийшли до ворони. Та, як і годиться, тримала в дзьобі шматок сиру. Миші й кажуть:
— Ворона, пити будеш?
— Кар.
Сир випав.
Наїлися миші, зголоднівши, приходять знову.
Ворона, пити будеш?
Та мовчить.
— А до дна?
— Кар.
Сир випав.
Ще через кілька днів.
Пити будеш?
Мовчить.
— А до дна?
Мовчить.
— Так ти думаєш, що ми тебе на..ли?
— Кар.
Співрозмовник закінчив свою думку:
— Оце мені здається, що ми вже втретє каркнули.
Через кілька днів мав розмову з іншим кобелячанином. Тому все не йметься, що ж за «війна» відбувається між автором цих рядків і кобеляцьким міським головою.
Спробував пояснити, що немає ніякої «війни». Є спроба контролювати владу і неадекватна реакція на цю спробу. Не більше, не менше.
Чоловік здивувався:
— Хто, ти контролюватимеш? Та Сталіна потрібно. Він би проконтролював.
На перший погляд у двох людей різні позиції, різний світогляд. Насправді ж, вони ідентичні.
От давайте уявімо, що Йосиф Віссаріонович воскрес і очолив державу Україна. І вирішив «навести порядок». Ну і як ви це уявляєте? З ким?
Державні органи влади малодієві, професійно деградували. Силові органи влади абсолютно корумповані на всіх рівнях. Хто порядок наводитиме — прокурори і поліцейські, які десятиліттями звикли продавати «справи» за гроші або виконувати вказівки тих, хто «над» ними? Держслужбовці, які самі не розуміють, які функції вони виконують? А Йосифа Віссаріоновича на все і всіх не вистачить. Системи ж немає, державна машина деградувала і «зкурвилася».
Так і з очікуваннями від Зеленського. Навіть якщо уявити, що Володимир Олександрович щиро прагне добра цій державі і цьому народові, то з ким він його робитиме? Народ, як та ворона, дзьобики пороззявляв і чекає. А кадри для реформ і «наведення порядку» де?
Ось і читаємо, що Кабмін рекомендував Зеленському на посаду голови Полтавської ОДА такого собі Олега Синєгубова. Далі читаємо своєрідне досьє на кандидата, складене колегами з «Полтавщини».
— За даними Харківського національного університету внутрішніх справ, Олег Синєгубов народився в 1983 році в Харкові. У 2013 році він отримав вчене звання доцента кафедри цивільного права та процесу того ж ХНУВС. Також працював:
- липень 2004‑го — травень 2005‑го — слідчий слідчого відділення УМВС України на Південній залізниці;
- травень 2005‑го — грудень 2007‑го — ад’юнкт ХНУВС;
- січень — липень 2008‑го — слідчий слідчого відділення ЛВ станція «основа» УМВС України на Південній залізниці;
- серпень 2008‑го — березень 2009‑го — старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін ННІ права, економіки та соціології ХНУВС;
- з січня 2009 — член Ради адвокатів Харківської області (має дозвіл на адвокатську діяльність);
- березень 2009‑го — липень 2011‑го — доцент тієї ж кафедри;
- липень 2011‑го — листопад 2015‑го — заступник декана з навчально-методичної роботи ННІ права та масових комунікацій ХНУВС;
- листопад 2012 — грудень 2014‑го — помічник нардепа Верховної Ради 7‑го скликання від «Партії регіонів» Ірини Бережної (на громадських засадах);
- листопад 2015‑го — дотепер — декан факультету № 6 ХНУВС;
- червень 2019‑го — довірена особа тоді ще кандидата, а нині нардепа від «Слуги народу» по 180‑му (харківському) округу Олексія Красова
За даними Мін’юсту, Олег Синєгубов є власником та директором ТОВ «Юридична компанія Синєгубов, Соболєв та партнери». Окрім того, він — співзасновник ще чотирьох компаній, двома з яких керує:
- Адвокатське об’єднання «Раскосов лойес груп»;
- Аграрне ТОВ «Насіння Слобожанщини»;
- ТОВ «Віката», яке займається нерухомістю;
- Комерційне ТОВ «Сібоней сервіс».
За інформацією Latifundist Media, батько Олега Синєгубова Василь Синєгубов є заступником директора агропромислового департаменту групи «Агротрейд» (земельний банк складає понад 70 тисяч гектарів землі в Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківських областях).
За даними декларації Олега Синєгубова, він та його дружина Анна Журавльова, працівниця кафедри Харківського національного медуніверситету, мали 4 квартири в Харкові. Ще одна була записана на нього та його батьків.
На цей момент Державний реєстр речових прав на нерухоме майно декларує, що Олег Синєгубов також має квартиру в Києві. Ймовірно, її він придбав упродовж останнього року.
Відповідно до декларації про доходи 2017 року, на Анну Журавльову був записаний автомобіль Porsche Cayenne 2010 року випуску, придбаний у 2016 році, а на Олега Синєгубова — Skoda Superb, 2007 року випуску, придбаний у 2015‑му. Також обоє два роки тому мали по 20 тисяч доларів готівкою. Наразі в Єдиному державному реєстрі МВС на ім’я Олега Синєгубова зареєстрований інший автомобіль — Lexus LS 460 L 2010 року випуску, придбаний 20 вересня 2019 року.
Отакий вам «джентльменський» набірчик. «Лексуси», бізнеса, паралельно із кар’єрою на державній службі. І так далі, і тому подібне. І справа навіть не в «лексусах» та інших атрибутах життя в стилі «луксурі». А справа в тому, що все оте «непосильним трудом» нажите наживалося в часи «злочинних» режимів Ющенка, Януковича, Порошенка.
Що й казати, зовсім «нових» людей рекомендують у владу. А кадри, як казав уже згадуваний тут персонаж, вирішують усе.
Так що не буде ніякого дива, не прийде ніякий Сталін. Усе буде довго і важко. А змінювати ситуацію на краще повинен не якийсь легендарний супергерой на зразок Йосифа Віссаріоновича чи Бетмена, а кожен на своєму місці. Довго і важко. По-іншому лише в казках буває.
А щоб не розчаровуватися, потрібно лише одне — не чекати дива.
