Такі вимоги директору лісового господарства висунули мешканці Кунцівської сільської ради.
Нагадаємо, що в минулому номері тижневика була надрукована стаття «Керівник лісгоспу відзвітується за спиляні дуби і ясени». У ній розповідалося, що жителі Кунцевого вважають незаконною рубку, що проводиться поблизу села, у так званому грузинському лісі. Про спилювання дерев люди повідомили поліцію, нардепа Костянтина Касая і сільського голову. Щоб довести законність рубки, начальник держпідприємства «Новосанжарське лісове господарство» Василь Красюк пообіцяв приїхати в Кунцево на зустріч із активістами. Під час зібрання лісничий мав надати дозвільні папери.
Дозволи є, рента сплачується, а дуб почав гнити
Анонсоване зібрання відбулось у вівторок, 15 вересня. На нього прийшли близько двох десятків жителів сільради. Василь Красюк повідомив, що лісовий масив, у якому проводиться рубка, являється державним. Згідно Лісового кодексу, рубки головного користування не повинні погоджуватися з громадою. Попередньо був проведений огляд території і визначені ділянки, де дерева підлягають випилюванню. Усього в грузинському лісі відкриті дві рубки, по 0,9 гектара кожна. За вирубані дерева сільська рада отримує щоквартальну рентну плату. Зокрема, кубічний метр дуба коштує 289 гривень, ясена — 152, сосни — 128, вільхи — 27. У 2019‑му лісгосп сплатив Кунцівській сільській раді 118 тисяч гривень, у 2020‑му — 62 тисячі.
Кожна рубка супроводжується цілим пакетом нормативних документів у відповідності до санітарних правил лісів України, Лісового і Податкового кодексів.
— Комісія призначає рубку лише в тому випадку, коли ліс уже «стиглий», — наголосив Василь Красюк. — Дерева на ділянці, про яку йде мова, досягли 91 року. Ви говорите, що цей ліс саджали ваші діди й прадіди. Ні, це не створений штучно ліс. Вони його вирубали. Цей ліс вегетативного походження. Тобто виріс із порослі.
Директор лісгоспу продемонстрував присутнім кілька зразків спиляного дуба і вказав на першу стадію гнилі. При цьому зазначив, що ліс із болячками відноситься до дров’яної продукції. Його ніхто не бере вже на переробку. І додав, що за десять років дерева з гниллю просто попадають.
Лісгосп — це наш найбільший ворог
Присутніх не задовольнили доводи керівника лісгоспу. Вони виступили категорично проти випилювання дерев. Кунцівці аргументували своє рішення тим, що:
- в Новосанжарському районі майже не залишилося лісів, а дубовий біля Кунцевого — ледь не єдиний уцілілий;
- відсутні насадження молодих дубових дерев, що досягли десяти- або двадцятирічного віку;
- на місці кожної попередньої рубки, що проводилася працівниками лісгоспу, залишилися хащі з молодої порослі — «за містком ростуть хащі, на Богунівщині — хащі, на «високовольтці» — хащі;
- ґрунтові й асфальтні дороги були зруйновані тракторами і вантажівками-лісовозами;
- через випиляні дерева Кунцеве накриватимуть суховії.
Одна з найбільш активних жінок, яка представилась Зоєю Андріївною, сказала очільниці сільради:
— Дмитрівна, знаєте, як вас будуть називати? «А яка це головиха? А та, що при ній ліс випиляли».
А Василю Красюку жінка заявила:
— Ми будемо писати й жалітися. Прийде время, що вас посадять. Під котел із смолою вам оті дуби підкладатимуть.
Ще один житель назвав лісгосп найбільшим ворогом:
— Я вам так скажу, що лісгосп — це наш найбільший ворог. Дерева випиляли к чортовій матері, заполіський ліс — один і другий. Там болота були — зараз тріщини в коліно. Вода йшла лугом — тягли дерева тракторами, перегружали на «камази» і волокли далі. Я вам нагадаю: коли випиляли Богунівщину, то шифер із будинків летів аж до Ганжів. Усе те, що в нас було, із вашою появою його не стало.
Після тривалої дискусії кунцівці висунули умови — вирубати поросль на Богунівщині, Ганжах і біля містка, полагодити зруйновані ґрунтові дороги.
Василь Красюк пообіцяв виконати все протягом місяця.
— Зустрічаємося на Покрову. Не перестанете рубати, будемо звертатися в Генпрокуратуру і перекривати дороги. А не то, ми вас будемо з вилами зустрічати, — резюмували мешканці Кунцевого.
Після зустічі, лісничий, який відповідає за рубку, провів своєрідну екскурсію для кореспондентів і двох місцевих жінок.
Що побачили:
- Пеньки спиляних дерев уражені гниллю.
- У бур’янах посаджені дубки.
- Багато порослі на колишніх рубках.
- На лісових дорогах глибокі траншеї.
