Тепло і без снігу — такий прогноз синоптиків на осінь та зиму. Які наслідки це матиме для довкілля та як реагувати на виклики глобального потепління, розповіла президент Професійної асоціації екологів Людмила Циганок.
Повернення в наші широти зими, якою вона була десяток років тому — це малоймовірний прогноз.
За офіційними даними, цього року через посуху втрачено близько 2,5 відсотка від усіх посівних площ озимих культур.
Важливо відзначити, що в умовах цьогорічної весни вітри зносили висохлий родючий шар ґрунту. На місці вивітреного чорнозему лишалися пісок та гола порода. Тобто, нині змінюється і структура чорнозему — найбагатшого природного ресурсу України. Ґрунти в нас деградують, що призводить до втрати родючості.
У зв’язку зі зменшенням кількості опадів, підвищенням температури повітря та швидкості випаровування, рівень води у водоймах знижується. Підземні водоносні горизонти не отримують достатньої кількості води із зовнішніх джерел і також поступово вичерпують свій ресурс. Під час посушливих років рівень води знижується у водоймах, а також у підземних водоносних горизонтах. За останні кілька років величезна кількість ставків, струмочків та озер зникли. Великі ставки перетворилися в болота. Ми бачимо, що в багатьох українських регіонах знижується рівень води в колодязях.
Також надалі зростатиме кількість тривалих посух. Цієї весни були лише «перші дзвіночки». Результатом зниження кількості водності в ґрунтах стане зростання потреби в енергоносіях, зокрема, для здійснення охолодження приміщень, зберігання продуктів, для поливу.
Як наслідок, окрім дефіциту води, будемо відчувати потребу в зростанні обсягів енергії, потрібної для забезпечення зростаючого попиту на воду, її очищення та транспортування. До речі, вважається, що сильна посуха — це подія, яка наступає раз на сто років. Але в Україні посухи відбуваються вже раз на два-три роки. Очікується, що до 2070 року частота посух, як мінімум, подвоїться.
