Деякі кобелячани, яких важко назвати свідомими людьми, перетворюють рідне місто на щось середнє між смітником і скотомогильником.
До редакції надіслали фотографію, котра вчергове підтверджує тезу про те, що жити в цьому суспільстві і не стати мізантропом вартує чималих зусиль.
Один із жителів райцентру вранці 3 січня пішов викидати сміття до контейнера для збору твердих побутових відходів. Майданчик, на якому установлені контейнери, розташований на перехресті вулиць Пушкіна та Шевченка. Це — самий центр Кобеляк.
Заглянувши в контейнер перед тим, як покласти туди пакет зі сміттям, чоловік, несподівано для себе, побачив там…кролів. Причому, живих. Судячи із специфічного стану очей, нещасні тваринки захворіли.
Чоловік надіслав фото в редакцію і розповів:
— Один із кроликів був досить жвавенький, жував шкірку з мандарина. Інший теж був на той момент живий.
Не знаючи, як діяти в такій ситуації, чоловік витяг тваринок із контейнера і посадив їх у коробку з-під взуття.
Він прокоментував:
— Я потім і пошкодував, що саме так зробив. Це ж тих кролів собаки загризуть і самі, напевне, захворіють. Але що робити в таких випадках, я не знаю. Знаю одне — після побаченого мені важкувато не те, що любити, а й поважати людей. Це ж якесь падло, замість того, щоб лікувати своїх тваринок, або хоча б приспати їх і поховати трупи в землі, принесло їх вночі до контейнера.
Працівники «Водоканалу Плюс» міського комунального підприємства, котрі щодня вивозять відходи, вже звикли до всякого. Із контейнерів вони дістають як комп’ютери та ноутбуки, так і люмінесцентні лампи та трупи тварин.
Один із комунальників іронічно зауважив:
— Трупів людей ще не діставали, а так уже все було.
В українському законодавсті, що регулює поводження із твердими побутовими відходами, як і в більшості вітчизняних законів, повної ясності і чіткого переліку, що саме відноситься до твердих побутових відходів, немає.
Ось що написано в роз’ясненні Мінрегіонбуду:
«У загальному вигляді до складу твердих побутових відходів входять:
- харчові відходи (овочі, фрукти, відходи садівництва тощо);
- папір та картон;
- полімери (пластик, пластмаси);
- скло;
- чорні метали;
- кольорові метали;
- текстиль;
- дерево;
- небезпечні відходи (батарейки, сухі та електролітичні акумулятори, тара від розчинників, фарб, ртутні лампи, телевізійні кінескопи тощо);
- кістки, шкіра, гума;
- залишок твердих побутових відходів після вилучення компонентів (дрібне будівельне сміття, каміння, вуличний змет тощо)».
І от тут уже потрібно думу думати, чи є листя і гілки із фруктових дерев відходами садівництва? Адже цим непотребом, як і бур’янами із городів, майданчики для контейнерів завалені більше, аніж на 50 %.
У цьому випадку особливо думати потреби немає: живі, нехай і хворі, тварини до твердих побутових відходів не відносяться. А людина, яка це зробила, має понести не лише адміністративну відповідальність за порушення правил благоустрою, а й кримінальну — за жорстоке поводження з тваринами.
Але наскільки відомо редакції, протягом кількох років не було складено жодного протоколу на кобелячан, які порушують правила благоустрою. А потрібно б. Адже привчати до порядку (читай — виховувати громадян) — це не лише статті в газетах писати чи лекції читати. Примус і покарання — це теж засіб виховання. Причому, дуже дієвий.