- Це Андрій вам забороняє з журналістами спілкуватися? - вирішила я не здаватися. - Ще чого! У свої-то роки що хочу, то і говорю. І з ким хочу. Проходьте, не мокніть під дощем, - зглянулася Світлана Іванівна.
Під час розмови жінка не відривалася від плити, де кипіла велика каструля з супом.
- Гостей чекаєте?
- Та що ви! Геть щенята зголодніли, для них готую. Щі та каша - їжа наша! - усміхається жінка. - Я і синові до Києва смачненького повезу. Подарунки на день народження перестала купувати - у нього ж все є.
- До себе не зве жити?
- Зве... Є у нього ще одна квартира в Києві. Але я помру на 8-му поверсі. Тут у мене господарство: коза, собаки, коти, кури і качки. А там що? Нещасна соседка-вчителька - всі розваги. Мені ж не 30 років.
У Кліменки з Полтави Світлана Волкова переїхала, коли синові було 16 років. Вийшла на пенсію і залишила міську квартиру старшій дочці Галині. Андрій теж лишився в місті і навідріз відмовився їхати в село. Та і зараз його сюди не затягнеш. - За 22 роки жодного разу у мене не був, він не любить село, - зітхає мама. - І мене завжди виховує: мовляв, приведи себе в порядок. Видно, соромиться. Але ні від кого він мене не ховає, як пишуть ЗМІ. Будинок купила сама і сама будую своє життя.
"Пісні - дуристика якась. Краще б художником став"
Андрій теж самостійно будував своє життя з дитинства, адже мати працювала на заводі у три зміни, щоб сім'ю прогодувати і лікувати хворого чоловіка. Михайло - отець Андрія і другий чоловік Світлани Іванівни - помер від раку легенів, коли син пішов у перший клас. У школі Данілко вчився погано. А ось до творчості тягнувся - в першому класі пішов в художню школу, підкорив керівництво своєю наполегливістю. - Малюнки непогані у нього були. На старій квартирі є мій улюблений - "Розп'яття Христа", - розповіла Світлана Іванівна. - Та і зараз він, коли поганий настрій, робить скізи фломастером.
Після художньої школи займався в театральній студії "Гротеск", де і народився образ Сердючки. Андрій дуже любив музику, колекціонував пластинки Тото Кутуньо. А нещодавно був на сьомому небі від щастя, коли вів концерт свого італійського кумира. Ще Світлана Іванівна розповіла, як в дитинстві син виманив у знайомої журналістки посвідчення та прорвався на виступ Юрія Шатунова з "Ласкавого мая" і навіть узяв у нього інтерв'ю. І ось добився - тепер пишуть про нього самого. Хоча головний поціновувач його творчості - мама - до співу сина відноситься критично.
- Мені подобалися його перші гумористичні сценки. А пісні - це ж просто дуристика якась. Я йому цього, звісно, не кажу – ще образиться. Але і не слухаю, - відверто каже жінка. - Знаєте, я довго не вірила, що на його концерти хтось ходить. Але коли потрапила на останній виступ в Полтаві, сторопіла. Народ сидить, стоїть, навіть додаткові квитки продані! І на весіллях Сердючку тільки і слухають. До речі, це дуже дратує Андрія.
Від сценічної мами справжня мати теж не в захваті - Геля їй подобалася більше.
"Зараз навколо нього теж одні баби"
Мама своїм Андрієм нахвалитися не може. - Він у мене дуже добрий, безвідмовний. Ділився гонорарами з полтавцями, які допомогли йому пробитися на велику сцену, нам з дочкою допомагає, - говорить жінка. - Ще в дитинстві захищав молодших. Бувало, приїдемо до нього в табір, а навколо нього - одні бідняки і низькорослі. У школі теж бився, захищаючи сільського хлопчиську. Хоча з хлопцями рідко водився - весь час у жіночій компанії. Перше кохання "відвідало" Андрія в першому класі. Пухка дівчинка Оленка сама проводжала його додому, навіть портфель носила.
- Донька кепкувала з брата - мовляв, навіщо тобі ця соплива товстуха, а Андрій говорив: зате людина хороша, - згадує мама. - Зараз навколо нього теж одні баби, але одружуватися не поспішає. Спочатку говорив: одружуюся в 27, потім - в 35. А зараз кричить: "Я і в 50 встигну!".
