Коли потерпілий дізнався, що знайшли злочинців, пішов на поправку

Менше доби знадобилося правоохоронцям, щоб затримати групу розбійників, які полювали на мобільники мешканців міста Лохвиці.
Тепер – офіційно підтверджена інформація від міліції. Деякі її деталі не збігаються з розповіддю одного із злочинців.
«Через місток, навпростець через сосновий парк, я йшов додому після роботи. Як раз темно було, дванадцята година… Позаду себе почув свист. Обернувся роздивитися, прискорив ходу… – і тут удар по голові», - пригадує 27-літній Артем, диск-жокей лохвицького нічного клубу «Абріколь», в якого на початку лютого розбійники відібрали мобільний телефон, паспорт і кредитні картки.
Наступного дня після нападу на Артема правоохоронці, залучивши досвідчених працівників Лохвицької міліції та Головного управління внутрішніх справ Полтавської області, оперативним шляхом вийшли на слід групи розбійників у складі 30-річного чоловіка і двох 17-річних юнаків.
Наразі відомо, що зловмисники «ретельно готувалися» до нападу: випивали в барі, що у селі Яхники (де власне і мешкали).
«Мабуть, пили, щоб позбутися страху перед «справою», – припускає слідчий слідчого відділення Лохвицького райвідділу міліції Костянтин Ященко. – Спільники діяли навмання, не переймаючись розподілом ролей, розмірковуваннями над планом спільних дій і не ламаючи голову над обранням конкретної жертви. Об’єднувала зловмисників спільна мета – «виставити» телефон».
Словом, сиділи, пили горілку, виникла ідея: чи не забрати мобільника у першого ліпшого перехожого? Озброїлися півметровими металевими прутами і подалися полювати до Лохвиці.
Побачивши невідомого чоловіка (того самого Артема), який прямував до соснового парку, повнолітній спільник (далі Василь – ім’я змінено) дав йому «фору» у п’ять хвилин, відпустивши на декілька десятків метрів уперед.
Вибравши слушну мить, Василь наздогнав жертву і несподівано наніс декілька ударів металевим прутом по голові. Артем витримав удар нападника і навіть намагався декілька секунд чинити йому опір.
Потерпілий згадує: «Мене повело у сторону… Я обернувся, він розпочав розмахувати залізякою (я спочатку думав, що це дубинка). Він вдарив і промазав… Я вхопив його, і ми впали разом з ним».
Намагаючись визволити поплічника з «обіймів» потерпілого, який здавив своїм тілом Василя,
один з неповнолітніх прицілився вдарити Артема прутом, але поцілив у руку старшого товариша. Ситуацію виправив третій спільник, який «відключив» Артема двома ударами прута у потилицю. З потугами юнаки скинули потерпілого з Василя.
Не зважаючи на серйозні травми, потерпілий зробив спробу підвестися, а натомість наразився ще на декілька сильних ударів по голові. До речі, того вечора Артемова голова витримала близько 9 ударів. Коли чоловік нарешті знепритомнів, знесилені бійкою нападники вичистили його кишені.
Артем відчув свою розбиту голову тільки у міліції, куди його привів випадковий перехожий. Як потім йому переказав незнайомець, він не тільки знайшов сили піднятися на ноги, а навіть попросив перехожого закурити.
«Відвезли мене до Полтави на лікування, – розповідає Артем. – Зробили дві операції на голові. Були гематоми і переломи у трьох місцях черепа. У полтавській лікарні провів два тижні, а зараз продовжую лікування в Лохвиці».
«На даний час затриманим уже пред’явлено обвинувачення у вчиненні розбійного нападу, поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень. Вони перебувають у слідчому ізоляторі міста Полтави», – повідомив слідчий Костянтин Ященко.
Повнолітньому спільникові додатково інкримінували втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, а одному з юнаків – шахрайство (на досудовому слідстві з’ясувалося, що в листопаді 2009 року останній заволодів мобільним телефоном знайомої, скориставшись її довірливістю). А незадовго до вказаного розбійного нападу спільники «взяли» ще один мобільний. На щастя, чоловік, що впав в око розбійникам, відбувся легкими тілесними ушкодженнями.
Лікарі відсторонили диск-жокея від роботи щонайменше на три місяці, оскільки стан його здоров’я несумісний з умовами праці (принаймні на вказаний термін). Тимчасові обмеження не засмучують Артема, він сповнений оптимізму і рішучості: «Мама сказала, що знайшли цих злочинців. У мене аж настрій піднявся, і я пішов на поправку. Велике спасибі міліції за допомогу».
Що ж стосується розбійників, у хлопців цілком передбачуване майбутнє – не бачити їм волі як мінімум 8 років. Проте, це напевно м’яка міра покарання для зловмисників, які оцінили майно вище за здоров’я людини.

Логін:
Пароль:
запам'ятати