Днями один добрий старий товариш завів розмову про політику. Суто про місцеву.
Чоловік сам в політику не йде і не планує цього робити. За його словами, він і на вибори лише одного разу ходив. На місцеві. Пояснює:
— Та друг в депутати йшов і дуже просив прийти проголосувати. Ото я й сходив заради нього.
Але цей мій співрозмовник, хоча сам в політику ходити не збирається, все ж цікавиться — і публікації в «ЕХО» читає, і спілкується з місцевими депутатами чи «політтехнологами» кобеляцького масштабу.
І от він запитав:
— Поясни мені, якщо зможеш. От я бачив, як «поперли» Копельця. Ну може й за діло. Із землею він там щось «хімічив», чи ще щось. Не знаю, я свічку не тримав і землю не купляв. Ну прийшли інші. Дорош там, чи ще хтось. Але ж чув, що й вони «хімічать». Кажуть, що і їх збираються «поперти». Але ж ті, що збираються, я ж їх знаю, я все життя прожив у Кобеляках. Вони ж теж не святі. І їх теж можуть «поперти». Не можу я ніяк зрозуміти, чому вони всі повторюють помилки попередників? Вони ж не дурні люди.
Довелося нагадати співрозмовнику про існування такої категорії людей, як любителі зимової рибалки на льоду. Із року в рік вони виходять на кригу великих і малих водойм, щоб ловити рибу. Із року в рік вони провалюються під кригу і тонуть.
Тобто — ризикують найдорожчим, що є в людини, а це життя, заради можливості наловити кілограм, два, п’ять, десять риби. Риби, яку можна просто купити в магазині.
При цьому любителі зимової риболовлі знають про небезпеку, інколи навіть стають свідками того, як гинуть їх колеги по захопленню. Але не припиняють рибалити і виходити на тонкий лід.
Так і політики усіх масштабів — від київських пагорбів до кобеляцьких рівнин.
Так, вони все бачать. І те, як безславно закінчували кар’єру їх попередники, і те, як порушували закон, а потім за це відповідали. Але, приходячи до влади, роблять те ж самісіньке. Більше того, навіть владу беруть у той же спосіб.
Чому так відбувається?
Напевне тому, що кожен, і рибалка, і політик, думає, що якраз йому єдиному і неповторному все минеться. Він точно не провалиться під тонку кригу, його не покарають за порушення закону чи не «попруть» більш успішні і організованіші конкуренти.
Різниця між рибалками і політиками полягає лише в вазі і об’ємі потенційного улову. І в самому улові. Одні ловлять кілограми риби, інші — кілограми грошей.
Тобто причина того, що люди, які йдуть у політику, вперто повторюють помилки попередників, проста і очевидна.
Набагато важче зрозуміти, чому вперто повторюють свої ж помилки люди, які вибирають таких «політиків-рибалок».
